Міжнародний день димчастого леопарда
Міжнародний день димчастого леопарда, що відзначається щороку 4 серпня у всьому світі, – це день міжнародної обізнаності про цей вид ссавців. До уваги беруться як ті тварини, що проживають у неволі, так і ті, що перебувають в умовах дикої природи.
Ініціювали запровадження Міжнародного дня димчастого леопарда працівники Парку диких тварин Хаулеттс в Кенті (Великобританія) – Лорен Амос і Ден Кемп. Ці люди вправно працюють над тим, щоб невловимі та сором’язливі ссавці ні в чому не мали потреби та були доглянутими. Однак свято присвячено не тільки тим тваринам, що перебувають у зоопарку, але й димчастим леопардам, що проживають в своєму природному середовищі. Ні для кого не секрет, що цей вид знаходиться під загрозою зникнення, тому Парк диких тварин Хаулеттс присвятив свою діяльність збереженню та підтримці цих тварин.
Вперше Міжнародний день димчастого леопарда відзначали у 2018 році, в 2022 році відбудеться 4-тє святкування. Попри те, що свято досить молоде, на території Парку в Кенті очікується чимало відвідувачів. Плануються цікаві зустрічі, екскурсії та заходи для відвідувачів різного віку. Оскільки свято швидко набуло міжнародного значення, святкування не обмежиться тільки Парком диких тварин Хаулеттс. Очікуються цікаві акції по парках, зоопарках, заповідниках у різних країнах світу.
Мета свята – підвищити обізнаність та об’єднати природоохоронне мислення серед зоологічних колекцій, благодійних та громадських організацій, підприємств та всіх, хто цікавиться однією з найкрасивіших та знакових кішок у світі – димчастим леопардом. Кожен вид на землі відіграє свою унікальну роль у підтримці надзвичайного екологічного балансу як у житті, так і в природі.
Цей ссавець належить до сімейства котячих та мешкає на території південно-східної Азії. Тварина має тулуб довжиною 70-100 см, а довжина його хвоста інколи довша за тулуб і досягає до 92 см. Самці набагато важчі за самок, їхня маса може сягати 21 кілограма, в той час як найважча самка важить не більше 15 кг.
Малюнок на шерсті у цих котячих такий самий як і у мармурової кішки: а саме, чорні плями на жовтому фоні. Димчастий леопард має великі ікла, у деяких одиниць їхня довжина перевищує 3 сантиметри.
Домівкою димчастого леопарда вважаються тропічні чи субтропічні області південно-східної Азії. До ареалів проживання цих диких кішок належать: територія Китаю, східна частина передгір’я Гімалаїв, Бангладеш, Таїланд та навколишні території.
Димчастий леопард має декілька підвидів. Як відомо, особи тайванського підвиду вже вимерли, але досить поширеною є димчаста пантера.
Тварина чудово почуває себе у середовищі тропічних лісів, заболочених ділянок, високих дерев. Димчастий леопард без жодних проблем пересувається по хащах та чагарниках, може долати великі відстані, пливучи по воді. Доказом цього є присутність дикої кішки на віддалених острівних ділянках В’єтнаму.
Тропічні ліси рідіють через масову вирубку дерев, а отже руйнуються природні оселі цієї тварини. Тому не дивно, що димчастий леопард вважається підвидом, що знаходиться під загрозою повного вимирання. В природних умовах станом на 2008 рік мешкало не більше 10000 осіб. Тому цей підвид диких кішок занесений до Червоної Книги.
Багато представників цього виду зосереджені у зооколекціях. В умовах зоопарку для них створюються умови, максимально наближені до природного ареалу їх проживання. Тварини полюбляють проводити час на гілках дерев. Зоопарки активно працюють над тим, аби відновити популяцію через розмноження димчастих леопардів у неволі.
Димчастий леопард – тварина не соціальна, вони полюбляють самотність та пересуваються по хащах зазвичай поодинці. Завдяки великому хвосту вони чудово балансують, пересуваючись по деревах. До речі, саме цей вид котячих відрізняється найбільшою вправністю під час пересування на висоті по гілках дерев, також вони є чудовими плавцями.
Вони харчуються тушками кабанів, оленів, кіз, різних птахів та рептилій. Процес полювання здійснюється зверху: відстеживши свою жертву, вони кидаються на неї, не даючи жодного шансу на втечу.
Існує дуже мало відомостей про те, як ці дикі кішки розмножуються у дикій природі. Вся інформація, яку вдалося отримати, базується на розмноженні димчастих леопардів у неволі. Зазвичай у зоопарках одразу після народження малюків віднімають від матері та надають штучне вигодовування. Це здійснюється з метою запобігти їхньої смерті. Нерідко самець, який після спарювання проявляє неабияку агресію, може нанести шкоди здоров’ю і навіть життю самки. Щоб уникнути цього, парочку поселяють в одному вольєрі з самого дитинства.
Самки димчастого леопарда виношують своїх майбутніх дитинчат 90 днів. Послід народжується в дуплі та може сягати від одного до п’яти малюків середньою вагою по 200 г. Маленькі кошенята народжуються сліпими та відкривають свої оченята вже через 10 днів після появи на світ. Перші півроку малеча харчується материнським молоком, потім діти переходять на дорослу їжу. А коли їм виповнюється 1 рік, вони стають самостійними особинами, що провадять незалежне життя.
- Окремі мешканці Таїланду вважають, що димчастий леопард є покровителем людей, що мешкають на землі їхніх пращурів.
- Тварина зазвичай полює на невеликих тварин та птахів, боїться та намагається уникати зустрічі з людиною.
- Вони чудові плавці, можуть тривалий час проводити у воді, долаючи великі відстані.
- На димчастих леопардів полюють більші котячі, проте найбільшою загрозою для зникнення цієї популяції є браконьєрства та вирубка тропічних лісів.
Цей день – чудова нагода дізнатися більше про цей чудовий вид диких кішок. У зоопарках, де мешкають ці тварини, проводяться цікаві акції та дні відкритих дверей, на яких дітям та дорослим розповідають про повадки димчастого леопарда, а також про загрози, з якими стикається популяція у дикій природі. До святкування можуть залучитися будь-які заклади з метою звернути увагу на димчастого леопарда та проінформувати суспільство з проблемами цих тварин.
Новини Сокирянщини – Північно-Бессарабський край в Україні