1983 року команда «Дніпро» вперше стала чемпіоном СРСР, а 1988-го повторила свій успіх
ua-football.com
A
A
A
Зупинимося лише на десяти командах, які останнім часом зникли зі спортивного поля зору
Із двадцяти команд, які брали участь в першій незалежній першості України після розпаду Союзу, у вищій лізі залишилося всього чотири клуби – «Динамо», «Шахтар», «Зоря» і «Карпати». За великого бажання до цього списку можна включити і полтавську «Ворсклу», яка зайшла в елітний дивізіон 1996 року. Але з огляду на те, що ми втрачаємо «Карпати», за фактом залишаються ті ж чотири колективи з відомою спортивною історією. Хоча і доля самої «Ворскли», яка не дорахувалася шести мільйонів євровалюти за програш у фіналі Кубка України київському «Динамо», «пролетівши» повз Лігу Європи, дуже туманна. Фінансове становище полтавчан вже давно вкрай хитке, але будемо сподіватися, що володар Кубка України-2009 все ж втримається на плаву, бо вже зовсім буде сумно.
Згадаймо зараз десятку найвідоміших клубів, яких вже фактично немає. Хоча насправді їх набагато більше.
«Дніпро» (Дніпропетровськ)
2018 року відзначив 100-річчя найдоросліший український клуб та припинив своє існування минулому року. Хоча доля «Дніпра» була майже визначена ще 2015 року, після того як президент клубу Коломойський втратив вплив в Україні.
Найдивовижніше, що, у вкрай важкому фінансовому стані, «Дніпро» зумів наостанок підкорити Європу і домогтися найвищого досягнення серед українських клубів за останні десять років. Подумати тільки – 2015 року «Дніпро» грав у фіналі Ліги Європи, а склад «Дніпра» ряснів такими зірками, як Коноплянка, Калиніч, Матеус, Дуглас, Бойко. Кажуть, що за грамотного менеджменту «Дніпро» міг існувати донині, однак у власника «Дніпра» пропав інтерес до футболу, і він банально перекрив кисень клубу, припинивши фінансування, залишивши по собі мільйонні борги перед гравцями і тренерським штабом.
Спочатку за невиплату боргів клуб було переведено в другу лігу, а в червні 2018-го «Дніпро» був офіційно позбавлений професійного статусу. Через рік клуб припинив своє існування. На руїнах великого клубу швидко відтворили «СК Дніпро-1», який також пов’язують з Коломойським, але новий клуб не має нічого спільного з тим «Дніпром», який двічі ставав чемпіоном СРСР і двічі був віце-чемпіоном України.
«Металіст» (Харків)
Упродовж майже десяти років харківський «Металіст» був третьою силою в українському футболі. Очоливши «Металіст» в середині 2000-х Мирон Маркевич, створив у Харкові справді суперклуб, який реально нав’язав боротьбу київському «Динамо» і донецькому «Шахтарю». :У Європі також добре наробив галасу – одного разу вийшов у чверть фінал ЛЄ, хоча цілком заслуговував виходу до фіналу.
Свого часу в «Металіст» пристойні інвестиції вливав власник клубу Олександр Ярославський, але в грудні 2012 року він несподівано продав клуб. Після цього справи пішли на спад. Зміна політичних еліт істотно вплинула на здатності фінансувати команду. «Металіст» посипався як картковий будиночок. Маркевич пішов у «Дніпро», лідери Марлос і Тайсон перебралися в «Шахтар», і в сезоні 2014/15 команда посіла шосте місце в таблиці, а наступного чемпіонату – десяте.
Влітку 2016- го «Металіст» виключили з числа учасників Прем’єр-ліги. Того ж року на місці «Металіста» виникла нова команда – «Металіст-1925», яка зараз бореться за повернення до Прем’єр-ліги. Правда, безуспішно. Нещодавно стало відомо, що в Харкові створили альтернативний клуб ФК «Метал» і від наступного сезону його заявлять до другої ліги. Власником нового клубу є Євген Красніков, соратник Ярославського.
«Металург» (Запоріжжя)
Цей клуб подарував нинішній збірній України одразу трьох вихованців – Степаненка, Кривцова і Сидорчука. Однак, припинив своє існування того ж року, що і харківський «Металіст».
Зараз у другій лізі виступає «Металург», але цей клуб не має нічого спільного з командою, яка грала у фіналі Кубка України-2006. Новий «Металург» з’явився після того, як ліквідували старий. Спочатку команду називали «Россо Неро» і виступала вона в аматорському чемпіонаті. Однак через рік міська влада Запоріжжя вирішила продовжити славну футбольну традицію міста і взяла під своє крило новий клуб, заодно і давши їй стару назву.
Ситуація з «Металургом» ідентична тій, з якою зіткнулися в Харкові й Дніпрі після ліквідації «Дніпра» і «Металіста» – їх місце зайняли «Дніпро-1» і «Металіст+1925». Назви схожі, але юридично це різні колективи.
Колишній «Металург» припинив існування з тієї ж причини – власники перестали вкладати в клуб ресурси «через відсутність економічної доцільності подальшого розвитку проекту».
На руїнах історії залишилося й багато інших клубів, які колись небезуспішно виступали в першій і другій лігах країни. І, як не прикро, їх кількість буде зростати
«Таврія» (Сімферополь)
Перший чемпіон України і володар Кубка країни 2010 року примусово зник з футбольної карти України в результаті анексії Криму. Однак 2016 рку виникла ініціативна група, яка поставила перед собою мету відновити клуб на території України. Місцем перебування обрали Херсонщину, містечко Берислав, хоча юридично клуб базується в Херсоні. Домашні матчі в рамках своєї групи другої ліги наразі проводять в Бериславі, але можна припустити, що передислокується до Херсона. Нинішнього сезону бериславці посіли восьме місце з одинадцяти команд, які брали участь у лізі.
«Кривбас»
Свого часу криворізький клуб поважали в чемпіонаті України, а «Динамо» і «Шахтар» справно втрачали очки у Кривому Розі. «Кривбас» фінансував «Криворіжсталь», а ті не шкодували фінансових вливань. «Кривбас» двічі брав бронзові нагороди чемпіонату України і привозив до Кривого Рогу чемпіонів світу Джанлуїджі Буффона, Фабіо Каннаваро, Ліліана Тюрама.
Власники клубу втратили інтерес до команди 2013 року, що призвело до його розформування. 2015-го у Кривому Розі з’явився оновлений клуб, який не має зі старим нічого спільного, крім назви, але і він швидко розпався. Утім, є шанс, що футбол у Кривому Розі все ж відродить колишні традиції, принаймні це обіцяє президент.
«Металург» (Донецьк)
Як і «Кривбас», донецький «Металург» теж в певний період входив до еліти українського футболу: займав бронзові місця в чемпіонаті України, грав у фіналі Кубку, виходив в єврокубки і виростив Генріха Мхітаряна – кращого футболіста, якого тренував Мірча Луческу в «Шахтарі».
З початком бойових дій в Донбасі керівництво донецького «Металурга» спробувало об’єднатися з дніпродзержинською «Сталлю», яка, як і «Металург», фінансувалася концерном ІСД. Та через те, що атестат відповідності вимогам Прем’єр-ліги на сезон 2015/16 отримав саме «Металург», об’єднана команда могла продовжити виступи в Прем’єр-лізі лише під старою назвою. Однак злиття не вийшло. У «Металурга» були борги перед УЄФА розміром 5 мільйонів євро. Засновники клубу Олег Мкртчан і Сергій Тарута направили лист в УПЛ, в якому повідомили про банкрутство «Металурга».
«Говерла» (Ужгород)
Команда-ліфт, рекордсмен за кількістю знижень в класі, яка за часи незалежності України тричі змінювала назву. Починала «Верховина», потім були «Закарпаття» і «Говерла-Закарпаття», а останні чотири роки від 2012-го і до розформування – «Говерла».
2013 року клуб звинувачували у невиконанні своїх зобов’язань перед гравцями і тренерами, а потім пішли масові позови до керівництва. Закінчилося все традиційно, втратою професійного статусу 2016 року.
«Севастополь»
Другий за популярністю клуб Криму встиг провести у Прем’єр-лізі всього один сезон і зайняв там дев’яте місце. До цього «Севастополь» був одним з постійних учасників Першої ліги, і, якби не анексія Криму, клуб продовжив би бути ще одним сателітом «Шахтаря».
На відміну від іншої кримської команди «Таврії», «Севастополь» так і не зміг оговтатися після анексії. Влітку 2014 го «Севастополь» втратив свого єдиного спонсора. Не маючи коштів до подальшого існування, керівництво вирішило ліквідувати клуб.
ЦСКА (Київ)
Центральний спортивний клуб армії було розформовано 2009 року. Того часу і сама наша армія втрачала свій статус, скорочуючи максимально свою чисельність. Кращі роки армійців – кінець 1990-х – початок 2000-х, коли ЦСКА двічі виходив до фіналу Кубка України, де поступився «Динамо» і «Шахтарю».
ФК «Харків»
Ще один харківський клуб було створено на руїнах харківського «Арсеналу» 2005 року, коли «Металіст» переживав не найкращі часи. Президент клубу Віталій Данилов планував здійнятися вище в українському політикумі, для чого навіть став президентом УПЛ. Зайнявши цю посаду, власник махнув на команду рукою – і ФК «Харків» 2010 року втратив професійний статус, проіснувавши всього п’ять років.
Ми згадали тільки десятку найвідоміших клубів, які зникли з української футбольної карти. Та це далеко не повний список «покійних». Свого часу у вищій лізі пограли «Темп» (Шепетівка), «Евіс» (Миколаїв), «Нафтовик» (Охтирка), «Сталь» (Алчевськ), «Торпедо» (Запоріжжя), СКА «Одеса», «Нива» (Вінниця), «Нива» (Тернопіль), «Борисфен», «Оболонь»…
Степан КРАЙНЯК
Новини Чернівецької області