A
A
A
Тамара Романюк видала вже кілька книг про рідний край
Це ж треба так сильно любити свій край, щоб говорити про нього і з ним поетичними рядками. І це почуття у Тамари Романюк з дитинства. Ще у 7-му класі школярка з Новоселиці відіслала в районну газету «Наддністрянська правда» свою першу замітку «Під моєю стріхою». Відтоді вона вважає себе журналісткою, любить, леліє, голубить рідну материнську мову, бореться за її чистоту.
Випускниця Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту Тамара Романюк кохається не тільки у «солов’їній» мові, але й у… квітах. Це захоплення спонукало її до відкриття у райцентрі Кельменці крамнички «Квіти від Тамари», в якій цілорічно квітують улюблені наддністрянцями екзотичні квіти. Про квіткову оазу відомий у краї журналіст, колишній редактор газети «Рідне слово» Василь Кривий написав: «…у магазині пахне не просто квітами. Тут пахне Україною».
Квітковий розмай надихнув Тамару Іванівну до написання своєї першої книги «Квіти від Тамари», в якій поділилася із читачами своїми роздумами, вболіваннями за майбутнє України.
Наступною ластівкою стала книга авторки «Думки уголос від душі», зіткана із газетних публікацій. Як зізналася сама «королева квітів», «тут не просто статті, кореспонденції, замітки, замальовки різних років, це – живе спілкування, письмова розмова, змістовне листування із шанувальниками, читачами, друзями, знайомими і незнайомими прихильниками друкованого слова». Додавати до цього щось марно, бо кожна сторінка несе мудрість.
З особливим трепетом беру в руки книгу «Новоселиця. Моє рідне село». Бо її село унікальне, і разом з тим дуже схоже на моє, де однаково говорять, співають, сумують і розважаються. Де «кожна квітка файна по собі», де лави застеляють «цвітною вереткою», де «буде хліб у хаті на столі, буде і до хліба»…
У Тамари Романюк своєрідний стиль письма. Читаєш, наче поезію, лірику. І чомусь від цього пахне квітами.
Анатолій ІСАК
Повідомляє: Rayon.cv.ua Новини Чернівецької області “Погляд”