1 серпня жителям Києва, а також Київської та Кіровоградської областей відключили аналоговий ТВ-сигнал. Ці регіони вибрали як пілотні для старту повноцінного переходу на цифрове телебачення в Україні.
З 1 вересня відключення аналогового ефірного мовлення чекає і всі інші регіони країни. Повністю відмовитися від “аналога” на користь “цифри” уряд планує до травня 2019 року.
Але перші два тижні тестового відключення аналогового мовлення у двох областях оголили безліч проблем, з якими вже 1 вересня доведеться зіткнутися всій Україні. Справа в тому, що після відключення «аналога» частина глядачів залишилася зовсім без ТБ-сигналу. По-перше, далеко не всі купили цифрові тюнери. Але навіть багатьом з тих, хто це зробив, вже два тижні доводиться дивитися в порожній екран.
З чим пов’язані проблеми з цифровим телебаченням, і що обіцяють результати перших двох тижнів пілотного відключення аналогового мовлення всій Україні – розбиралася “Країна”.
60% глядачів залишилися без сигналу
Експеримент з відключення аналогового мовлення у двох областях наочно показав неготовність України до повноцінного переходу на цифрове телебачення. Причому не готові до неї виявилися самі телеглядачі.
До 1 серпня у Києві, Київській та Кіровоградській областях телебачення тільки по аналоговому сигналу дивилися 204 тисячі домогосподарств (435 тисяч осіб). За даними телеканалу “Інтер”, якими володіє “Країна”, за перші два тижні після відключення аналогового мовлення в пілотних областях змінили тип прийому ТВ-сигналу – тобто встановили Т2-тюнер, супутникову тарілку або підключилися до кабельного або IP-телебачення – тільки 40% домогосподарств, які раніше дивилися аналогове ТБ.
«Таким чином, близько 60% телеглядачів, які приймали сигнал через звичайну антену, зараз не мають можливості дивитися більшість тих каналів, які дивилися раніше. Це – 120 тисяч українських домогосподарств, яким відключили аналогове ТБ, але які не перейшли на альтернативні способи перегляду ТБ”, – пояснюють “Країні” на телеканалі “Інтер”.
Тобто, 120 тисяч домогосподарств у Києві, Київській та Кіровоградській областях вже два тижні бачать на своїх екранах тільки канали Громадського ТБ (UA:Перший, UA:Культура та інші регіональні канали, на які вимкнення аналога не поширюється), і якщо пощастить, ще від сили два-три канали, які продовжують мовити в “аналогу”.
В інших регіонах країни (крім Києва, Київської та Кіровоградської області) тільки один, аналоговий тип прийому зараз мають 1,253 млн домогосподарств (2,73 млн осіб). Причому за перші два тижні серпня тип прийому змінили близько 4,5% домогосподарств в Україні, підрахували аналітики телеканалу «Інтер».
Виходить, українці явно не квапляться відмовлятися від аналога, а через два тижні відключення чекає вже всі області країни.
Але навіть тих свідомих громадян, які підготувалися до відключення аналогового сигналу і заздалегідь купили цифрові приймачі Т2, це не врятувало від проблем з ТВ-сигналом.
Телебачення скінчилося
Буквально в перший же день телеканалам від глядачів Київської та Кіровоградської областей стали надходити скарги: після відключення “аналога” ТВ-сигнал став зникати зовсім. Причому навіть у тих, хто купив цифрові тюнери.
Ольга Большакова, керівник центру адвокації та лобіювання Незалежної асоціації телерадіомовників, пояснює “Країні”, що на то може бути три причини.
Перша і ключова з них – погане цифрове покриття.
Справа в тому, що на сьогодні точну карту покриття знає тільки цифровий провайдер ТОВ «Зеонбуд». У самій компанії стверджують, що цифровий сигнал “ловить” на 95% території України. Але, судячи з перших тижнях пілотного відключення “аналога”, вже очевидно, що це не так. За різними даними, цифровий сигнал відсутній на 10-20% української території. Тобто, коли в Україні повністю відключать аналог, чи не кожен п’ятий глядач ризикує залишитися перед темним екраном.
І тиждень тому першими на собі цю проблему відчули кияни і кіровоградці.
Так, за даними нардепа Сергія Ларіна, після вимкнення аналога цілих 115 тисяч кіровоградців виявили, що цифровий сигнал на їх території просто “не ловить”.
Те, що в багатьох населених пунктах України цифровий сигнал слабкий або взагалі відсутній, “Країні” підтверджують і на телеканалі “Інтер”. Таких населених пунктів з населенням понад 5 тисяч осіб у Київській та Кіровоградській областях – 23, по Україні – 299, підрахували на телеканалі. А кількість населених пунктів з населенням від 500 осіб, у яких немає впевненого прийому Т2, досягає декількох тисяч.
“З моменту відключення аналогового ефірного мовлення, служба підтримки телеглядачів Inter Media Group отримує тисячі дзвінків, чверть з них стосується відсутності цифрового покриття. Ті, хто скаржиться на якість сигналу, говорять про нестійкому прийомі протягом дня (вранці зображення є, увечері немає, або навпаки), або показі тільки частини каналів”, – розповідають “Країні” на телеканалі “Інтер”.
Друга можлива причина проблем з цифровим сигналом у великих містах – нерівний рельєф і висока забудова.
“Якщо мова йде про киян або мешканців будь-якого іншого мегаполіса з високою забудовою, “цифра” може не ловити, якщо є перешкоди для сигналу: на перших поверхах, в низинах, ямах, біля підніжжя пагорбів можуть бути “білі плями”, – пояснює Ольга Большакова.
Третя причина – відсутність цифрових антен.
Справа в тому, що крім тюнера, для “упіймання” цифрового сигналу може знадобитися ще цифрова антена. Тому що не завжди звичайна аналогова антена підходить для того, щоб приймати “цифру”. Тобто, крім тюнера, для переходу на цифрове ТБ українцям потрібно ще й купувати спеціальні антени – але про це чомусь ніхто і ніде не попереджав.
“По ідеї цифра має дуже непогано прийматися навіть на кімнатні «ріжки», але про те, що ці самі «ріжки» потрібні – м’яко кажучи забували згадати, коли крутили рекламу про перехід на Т2. Всі говорили тільки про те, що потрібен тюнер, а про антену – нічого. Старше покоління і ті, хто досі користувався ефірним телебаченням хоча б знає, що вона в принципі потрібна. А ті, хто вирішив «зістрибнути» з кабельного ТБ, можуть про це і не здогадуватися. Ось, люди купили тюнери, підключили, сидять перед порожніми екранами і не можуть зрозуміти, чому сигнал не ловиться”, – говорить Ольга Большакова.
Але якщо дві останні проблеми в принципі можна вирішити – купити антену не складно, а з ями при бажанні антену можна винести на дах, – то ось з відсутністю цифрового покриття самі українці впоратися ніяк не зможуть. Хоча провайдер “Зеонбуд” обіцяв збільшити цифрове покриття, так і в Нацраді з питань ТБ обіцяли поставити додаткові установки там, де цифрового сигналу поки немає. Але досі ця проблема не вирішена.
“Саме тому ми вважали, що це відключення дуже передчасне: для початку треба було розібратися в ситуації з цифровим покриттям”, – підсумовує Большакова.
Цифрових тюнерів на всіх не вистачає
Тим часом на ринку Т2-тюнерів вже виник дефіцит. І за другий тиждень з моменту відключення аналогового ефірного мовлення в Києві, Київській і Кіровоградській областях він тільки посилився.
За оцінками сервісу порівняння цін Hotline, в середині липня, після оголошення дати пілотного відключення аналогового мовлення, попит на Т2-тюнера зріс у 20 разів.
Наприклад, у Кропивницького за ціною 450 гривень в деяких магазинах торгових мереж залишилося трохи більше 10 пристроїв, в запасі ще є тюнери за ціною 510 гривень. “Так як запаси пристроїв по 450 грн мінімальні, можна сказати, що мінімальна ціна на Т2-тюнери за тиждень зросла на 13%, а за 2 місяці – 2 рази”, – поділилися своїми підрахунками з “Країною” на одному з українських телеканалів.
За їх даними, у великому районному центрі Олександрія в торгових мережах Т2-пристроїв вже взагалі немає.
За даними сервісу оголошень OLX, на стихійному ринку в Кіровоградській області найдешевші тюнера за тиждень виросли в ціні на 100-150 гривень – до 550-600 (+25…+35%), за два місяці – в 2,2-2,4 рази.
Ще більше ціни на цифрові приймачі підскочили в Києві та Київській області.
У Києві та Київській області (Біла Церква, Бровари, Буча) ціни на тюнери в торгових мережах стартують від 550 гривень (+35% за тиждень та в 2,2 рази більше, ніж 2 місяці тому).
На стихійному ринку в Київській області ціни на Т2-тюнера, за даними OLX, зросли до 650-700 гривень за пристрій (+30…+40% за тиждень та на 2,6-2,8 разів вище, ніж 2 місяці тому).
В інтернет-магазині Rozetka найдешевше пристрій коштує 695 гривень (+58% за тиждень та в 2,3 рази більше, ніж два місяці тому).
Вартість доставки пристроїв села становить від 45 (якщо є відділення «Нової пошти») до 150 гривень (доставка кур’єром компанії «МистЭкспресс»). Таким чином, фінальна вартість для жителів села може досягати 600-850 гривень. Це на 15-20% вище, ніж минулого тижня.
Великі мережі прогнозують постачання найближчим часом на рівні 10-15 тисяч пристроїв на тиждень. Але перспектива повного задоволення попиту на Т2-приймачі в найближчий місяць поки виглядає досить туманно.
Самі дистриб’ютори Т2-тюнерів прогнозують, що зможуть задовольнити попит тільки до середини грудня 2018 року.
Безкоштовні тюнери малозабезпеченим востаннє роздавали в 2012 році
Враховуючи підскочили на тлі підвищеного попиту ціни на цифрові приймачі Т2, навряд чи середньостатистичний пенсіонер чи малозабезпечений житель України зможе дозволити собі купити. І тут саме час згадати про обіцянку влади забезпечити безкоштовними тюнерами малозабезпечене населення.
Справа в тому, що ще задовго до відключення “аналога” влади розгорнули державну програму по забезпеченню безкоштовними цифровими тюнерами малозабезпечених верств населення. Але експерти кажуть, що сама програма була налагоджена погано, а останній раз тюнери малозабезпеченим роздавали і зовсім аж у 2012 році.
“Незважаючи на обіцянки «реформаторів», про безкоштовних приймачах Т2 для малозабезпечених кіровоградців за останні роки не чув! Щоб не помилитися, запитав у гугла. Перша і сама зрозуміла посилання з переліком всіх соціально незахищених груп і процедури отримання безкоштовних телетюнерів в Кіровоградській області була ….. 2012 році”, – розповів на своїй сторінці Фейсбук нардеп Сергій Ларін.
“З тих пір взагалі кампанії щодо забезпечення цифровими приймачами незаможних громадян не проводилися, і навряд чи будуть ще”, – підтверджує Ольга Большакова.
Причому, уточнює Ольга, за цією програмою роздавали тільки тюнери – про антени, без яких “цифра” може не ловити, знову ж таки, ні тоді, ні зараз ніхто не говорить.
Хоча для незахищених верств населення, а також літніх людей, покупка тюнера і антени – дороге задоволення.
“А що робити пенсіонерам, особливо у віддалених селах? Як на пенсію 1400 грн купити спочатку тюнер (від 300-400 грн), а потім, можливо, ще й антену (від 300-500 грн; старі антени просто не можуть приймати “цифру”)”, – задається питанням Ларін.
Проблеми із забезпеченням тюнерами малозабезпечених, кажуть експерти, є у всіх українських областях. І, як не дивно, найгірша ситуація у Києві та Київській області.
“Влада чомусь вирішили, що весь Київ дивиться кабельне ТБ, а значить, можна не заморочуватися. Дуже погано була налагоджена інформаційна кампанія. У підсумку в Києві тільки 17% малозабезпечених отримали тюнер Т2. Для порівняння, в середньому по Україні отримали приймачі близько 30%”, – називає цифри Ольга Большакова.
Але чому проблема не вирішується зараз?
Як пояснювала “Країні” голова ради Асоціації “Телекомпалата України” Тетяна Попова, якщо раніше програма із закупівлі цифрових тюнерів для малозабезпечених була централізованою, то тепер, у рамках децентралізації, все лягло на місцеві бюджети. А у них з грошима зараз туго, і чиновники на місцях просто не хочуть брати на себе таку відповідальність.
До речі, спочатку планувалося почати поетапне відключення аналогового ТБ з Одеської області, де місцеві влади висловлювали готовність забезпечити малозабезпечених безкоштовними цифровими тюнерами. Але в підсумку в останній момент чомусь вирішили відключити від “аналога” інші області, причому відразу дві – Київську (включаючи Київ) та Кіровоградську. А забезпеченням тюнерами людей так ніхто і не зайнявся.
Відключення «аналога» для всієї України можуть перенести
Тестове відключення “аналога” в областях показало: Україна до переходу на “цифру” поки не готова.
Співрозмовники “Країни” на телеканалах поки не беруться прогнозувати, коли всі 1,458 млн українських домогосподарства, у яких до цього був доступ тільки до аналогового сигналу, повністю перейдуть на “цифру”. Тому що глядачі змінюють тип прийому, в основному, вже після відключення аналогового мовлення”.
Найбільш складна ситуація з поверненням на ТБ” складеться з глядачами із сіл і невеликих райцентрів, вважають на телеринку. Жителям Києва пощастило в тому плані, що крім цифрового Т2, є й інші доступні способи дивитися телебачення. По-перше, кабель, оскільки мережею покрита майже все місто, і друга альтернатива – супутник. А ось для багатьох районів і сіл аналоговий сигнал – не єдиний тип прийому, який не вимагає фінансових витрат на купівлю обладнання.
Хоча, як з’ясувалося, за “білих плям” в цифровому покритті навіть власники цифрових тюнерів після відключення “аналога” можуть раптово опинитися перед темними екранами.
У Нацраді з телебачення і радіомовлення, який курирує ТВ-реформу, проблему з цифровим покриттям визнають. Але заспокоюють: працюють над вирішенням проблеми.
«Щодо покриття – «Зеонбуд» (провайдер цифрового ефірного телебачення) визнав, що є 47 міст, де зараз немає цифрового мовлення. Але у всіх цих містах присутній суспільне мовлення (тобто, там “ловлять” канали НОТУ (“UA:Суспільне” – це “UA:Перший”, “UA:Культура”, регіональні канали, – Прим.ред.). І у всіх цих місцях від сили віщають два або три канали. Таких міст, де було б 20 телеканалів, а після відключення не залишиться ні одного, ні», – заявив відповідальний секретар Нацради Олександр Ільяшенко.
У Нацраді також визнають труднощі із забезпеченням населення тюнерами.
Чиновники навіть припускають, що з-за того, що не всі незаможні українці отримали цифрові приймачі, термін повсюдного відключення аналога в Україні перенесуть. Але – не більше, ніж на місяць.
«Київ, Київська та Кіровоградська області чітко покажуть, які проблеми у нас є. Можливий навіть невеликий перенесення дати 1 вересня (початок повсюдного відключення – Прим.Ред.). Але не більше, ніж на місяць», – зазначив Ільяшенко.
За його словами, Міністерство соціальної політики повинно було провести опитування та надати дані щодо поширеності необхідного обладнання серед населення України, але досі це ще не зроблено.
Ілляшенко заявив, що Нацрада вже звернувся до Кабінету міністрів з пропозицією, щоб обласні держадміністрації самостійно оцінили доцільність безкоштовного забезпечення малозахищених верств населення відповідним обладнанням.
Тобто за фактом відповідальність за те, щоб малозабезпечені українці не залишилися один на один з “білим шумом”, знову переклали на місцеві бюджети. Враховуючи, з якою “полюванням” вони до цього роздавали безкоштовні цифрові приймачі малозабезпеченим, питання про терміни і якості повноцінного переходу на цифрове ТБ в Україні досі залишається відкритим.
Наука і технології