Для збереження буковинських традицій: у Чернівцях відкрили артпростір «На буковинському ґанку»

Артпростір створили в межах проєкту майстра народного мистецтва Володимира Галюлька, який отримав грант Президента України для молодих діячів культури. Проєкт передбачає дослідження, збереження та відтворення традиційної буковинської архітектури, зокрема старовинних ґанків, а також розвиток дереворізьблення.

Як створювали артпростір

За словами Володимира Галюлька, ідею артпростору розробляли спільно з колегами, досліджуючи старі будинки та ґанки в буковинських селах. Після початку повномасштабного вторгнення Росії майстер долучився до війська, тому роботу над проєктом продовжив його друг і побратим. Згодом вони по черзі поверталися до реалізації задуму.

«Спочатку мав бути просто артпростір, але він розрісся у щось велике, у щось більше», — розповів Володимир Галюлько.

За його словами, під час служби він не був упевнений, чи варто продовжувати роботу над проєктом, адже першочерговим завданням було захистити державу. Після повернення до цивільного життя майстри знову взялися за реалізацію задуму.

Назву «На буковинському ґанку» обрали, щоб передати автентичність краю. Галюлько пояснив, що старі гуцульські будинки мали ґанки, а сам простір задумували як місце, де культурні колективи зможуть виступати й почуватися як удома.

Майстер вважає, що артпростір має об’єднувати носіїв нематеріальної культурної спадщини, сприяти збереженню традицій і передаванню їх наступним поколінням. У майбутньому він хотів би, щоб тут частіше зустрічалися майстри, обмінювалися досвідом і популяризували буковинське мистецтво не лише в Україні, а й за кордоном.

Які роботи представили майстри

Під час відкриття артпростору відбулася презентація виробів народного мистецтва. Серед учасників була майстриня з Вижниці Ганна Ватаманюк-Проскуріна, яка виготовляє традиційні прикраси з бісеру для жінок і чоловіків. Вона представила басми, гердани, силянки, котильйони та прикраси з орнаментами різних регіонів, переважно Буковини.

Майстриня займається бісероплетінням 25 років. Орнаменти для своїх виробів вона розробляє самостійно. За її словами, на одну басму потрібно приблизно 40–42 години безпосередньої роботи, а створення гердана може тривати до тижня, якщо враховувати інші щоденні обов’язки.

Ганна Ватаманюк-Проскуріна зазначила, що такі зустрічі дають майстрам можливість показати нові роботи, познайомитися особисто з колегами, з якими раніше спілкувалися дистанційно, та обмінятися досвідом.

«Війна вносить свої корективи і у виставкову діяльність також. Давно не було такої зустрічі. Ми показали свої новинки, подивилися на інші», — розповіла майстриня.

Під час презентації також розповідали про традиційні прикраси з бісеру, у які вмонтовують невеликі дзеркальця. Їх використовували як елемент оздоблення та пов’язували з народними віруваннями про захист від лихого ока. Дзеркальце також мало символічне значення в традиціях залицяння. За словами майстра, його встановлення потребує уважності, адже під час роботи воно може повертатися, а нитка — перекручуватися.

Маски для буковинського маланкування

Свої роботи представили також майстри з Вашківців Лідія та Василь Столяри, які виготовляють маски для традиційного маланкування. Подружжя займається цим ремеслом близько 20 років. Василь формує маски, а Лідія розмальовує їх.

За словами майстрів, вони самостійно опанували процес виготовлення масок і розвивають власну справу, щоб зберегти традицію, якій, за їхніми словами, близько 180 років.

Василь Столяр розповів, що почав виготовляти маски ще у 12 років. Згодом повернувся до цього заняття, коли разом із дружиною не зміг знайти потрібну маску для участі в традиційному обряді.

Лідія Столяр пояснила, що кожна маска має свій характер, який потрібно передати під час розмальовування. Серед образів є «пані» та «баба», а вигляд готової маски залежить від задуму майстра й того, як її використовуватимуть під час обряду.

«Коли маска біла зовсім, я ж не знаю, що він хотів. Я повинна розмалювати і вгадати його задум», — розповіла майстриня.

За її словами, на виготовлення маски потрібно приблизно сім днів. Робота складається з кількох етапів, кожен із яких потребує часу для висихання матеріалів. Найскладнішою подружжя називає маску кози. Василь Столяр близько трьох місяців обдумував, як створити її форму та зняти готову заготовку, не пошкодивши її.

Буковинські писанки та передавання традицій

Майстер народного мистецтва Василь Беженар, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України, презентував традиційні буковинські писанки. Він займається писанкарством майже 20 років. Цього ремесла його навчив Микола Шкрібляк.

Василь Беженар разом із дружиною Альоною не лише створює писанки, а й навчає цього мистецтва своїх доньок Тетяну та Єлизавету. У своїй роботі вони відтворюють традиції підгірної зони Чернівецької області, а також розробляють власні варіанти орнаментів.

За словами майстра, у писанкарстві кожна робота дає поштовх до нових задумів. Він зазначив, що під час створення виробу важливо передати задум і внутрішній зміст через художній матеріал.

Василь Беженар також наголосив на необхідності популяризувати традиційне мистецтво, адже частина культурної спадщини поступово забувається.

«Ми повинні популяризувати наше мистецтво обов’язково, особливо в сьогоднішній складний час. Дуже багато приходить чужого, а ми своє забуваємо», — зазначив майстер.

На його думку, завдання народних майстрів — розвивати традиційне мистецтво та передавати знання різним поколінням, щоб воно продовжувало існувати й надалі.

Простір для наступних поколінь

Директор Буковинського центру культури і мистецтва Микола Шкрібляк зазначив, що задум проєкту виник ще у 2014 році, а роботу над його реалізацією розпочали п’ять років тому. Він також згадав про українських військових, завдяки яким, за його словами, стало можливим проведення таких культурних заходів. Шкрібляк наголосив, що простір створили передусім для дітей та майбутніх поколінь, які мають переймати й розвивати українські культурні традиції.

«Буковинський ґанок буде жити, працювати і творити на славу українській нації, національній культурі», — зазначив Шкрібляк.

Відкриття артпростору відбулося в межах заходів до Міжнародного дня нематеріальної культурної спадщини. Подія об’єднала представників культурних інституцій з різних регіонів України, народних майстрів, науковців і носіїв нематеріальної культурної спадщини.

Фото Тараса Піца

Західна Україна

Інформує: Shpalta.media