У Чернівцях відбулася акція «107-ма чекає» на підтримку військовополонених і зниклих безвісти

«107-ма чекає»: у центрі Чернівців сотні людей об’єдналися заради тих, хто досі не повернувся додому

Сьогодні Соборна площа Чернівців стала місцем, де панували тиша, молитва, сльози та надія. Тут відбулася акція «107-ма чекає», присвячена військовослужбовцям 107-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ, які перебувають у російському полоні або вважаються зниклими безвісти.

Ініціатором заходу виступило командування 107-ї окремої бригади ТрО. Проте цього дня на площі говорили не лише про військових 107-ї бригади. Кожен плакат із фотографією, кожен прапор і кожна запалена свічка нагадували про українських захисників із різних підрозділів Сил оборони України, які досі не повернулися додому.

На акцію прийшли рідні військовополонених і зниклих безвісти, військовослужбовці, ветерани, представники органів влади, волонтерських і громадських організацій, духовенство та небайдужі мешканці Буковини. Усіх об’єднала одна спільна мета — нагадати, що за кожним прізвищем стоїть людина, а за кожним військовим — родина, яка щодня чекає на дзвінок, лист чи звістку про повернення.

Відкриваючи захід, командир 107-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ, підполковник Денис Перч, подякував родинам за їхню силу та витримку.

«Найважливіше сьогодні — не дозволити забути про наших побратимів. Кожен військовий має знати, що вдома його чекають, за нього борються і роблять усе можливе, щоб він повернувся. Ми обов’язково дочекаємося своїх», — наголосив командир.

Під час акції неодноразово звучало: війна триває не лише на передовій. Вона триває й у серцях матерів, дружин, дітей та батьків, які живуть між надією і невідомістю.

Голова Ради волонтерів при Чернівецькій обласній військовій адміністрації Володимир Скрипник зазначив, що повернення українських військовополонених та пошук безвісти зниклих мають залишатися одним із головних пріоритетів держави й суспільства.

«Наш обов’язок — не мовчати. Бути голосом тих, хто сьогодні не може говорити сам за себе. Ми повинні постійно нагадувати Україні та світові, що сотні наших захисників досі перебувають у полоні або вважаються зниклими безвісти. Ми не маємо права зупинятися, поки кожен із них не повернеться додому», — підкреслив він.

Особливо зворушливими стали виступи рідних військовополонених та громадських діячів, які щодня працюють поруч із такими сім’ями.

Очільниця ГО «Штаб матерів та родин воїнів України» Емілія Євсєєва говорила не як громадська діячка, а як людина, яка добре знає ціну очікування.

«Кожен день для наших родин починається з надії і закінчується молитвою. Ми чекаємо, віримо і не припиняємо боротися за своїх синів, чоловіків і батьків. Вони повинні повернутися додому», — сказала вона.

До присутніх звернулася й керівниця ГО «Місія відданих “На щиті”» Наталія Сандулович, яка наголосила, що боротьба за повернення живих українських воїнів є спільною справою всього суспільства.

Після офіційної частини люди ще довго не розходилися. Біля світлин своїх рідних стояли матері, дружини та діти. Хтось мовчки молився, хтось обіймав тих, хто переживає таку саму невідомість, а хтось просто дивився на фотографію найдорожчої людини, яка вже багато місяців або років не виходить на зв’язок.

Фінальним акордом акції став символічний автопробіг. Десятки автомобілів волонтерських та громадських організацій, які щодня доставляють гуманітарну допомогу й підтримують українських військових, одночасно подали звукові сигнали. Їхній потужний гул рознісся центральною площею Чернівців, ставши нагадуванням про тих, кого Україна продовжує чекати.

Акція «107-ма чекає» ще раз показала: полонені та зниклі безвісти захисники не залишилися наодинці зі своєю бідою. За кожним із них стоять родини, друзі, побратими, волонтери й тисячі небайдужих українців.

Бо поки хоча б один український воїн не повернувся додому, боротьба за нього триває. І разом із його родиною чекає вся Буковина. Чекає вся Україна.