Від кісток мамонтів до трипільської кераміки: що знаходять через обміління Дністра на Буковині

Мешканці сіл на березі Дністра щороку знаходять фрагменти кісток мамонтів. Подібні знахідки є звичними для цієї місцевості. 

Через зниження рівня води у Дністровському водосховищі поступово відкриваються ділянки берегів, які десятиліттями були недоступними для дослідження. Разом із ними на поверхню виходять сліди різних історичних епох – від залишків поселень та кераміки до кісток тварин, які жили тут у льодовиковий період. 

Про це «Шпальті» розповів учитель історії Шебутинецького ліцею та співробітник Національного парку «Хотинський» Сергій Якубина. Свої знахідки чоловік публікує на сторінці у Facebook.

Частину кісток мамонта приносять учні

Сергій Якубина каже: прогулюючись уздовж берега, нерідко можна натрапити на щось цікаве. Головне, зазначає історик, – не залишити знахідку без уваги, а дати можливість її зберегти. Адже під дією повітря, вітру чи води вона розмивається і буквально за кілька днів може просто розсипатися.

«Тут є і палеолітичні стоянки людини, і фауна льодовикового періоду – наприклад, кістка мамонта, яку ми помітили, і рештки вогнищ проглядаються. Якщо пощастить, то можна знайти навіть кам’яні знаряддя праці зі скіфських часів, середньовіччя і Русі-України. Просто все залежить від місця, куди прийдеш. І, знаючи це, можна звертати більше уваги на те, що ймовірно лежатиме на березі», – розповідає Сергій Якубина.

Так, здійснюючи археологічну розвідку берегом Дністра на західній околиці старого Корманя, вони помітили не лише залишки жител різних епох та кераміку, а й витягли з мілководдя фрагмент кістки мамонта.

Проте педагог зазначає, що подібні знахідки тут трапляються часто. На артефакт часів льодовикового періоду може натрапити будь-хто. Уже багато років поспіль частину кісток мамонта до школи приносять учні.

«Ці кістки мають характерний жовтуватий колір. Це досить об’ємна, велика річ може бути. І діти приносили ці знахідки до школи. Наприклад, хтось знайшов зуб мамонта колись. У Корманській школі є чимало предметів, які показують, що це не рідкість, і це трапляється не раз у 10 чи 20 років, а майже кожного року», – каже чоловік.

Що ще знаходять на берегах Дністра

Нещодавно чоловік зі своїми учнями під час прибирання берега Дністра у селі Лопатове помітили вимиті хвилею кістки давніх тварин. Знахідку спочатку зафіксували на фото з геолокацією та передали чернівецькому палеонтологу, професору Богдану Рідушу.

Після консультації вирішили зібрати кістки, які виступали на поверхню, щоб уберегти їх від подальшого руйнування. Згодом Сергій разом із колегою з піску та глини дістали дві нижні щелепи, праву частину черепа та ще кілька дрібніших кісток голови тварини.

Фото з Facebook Сергія Якубини

Фото з Facebook Сергія Якубини

За попередньою ідентифікацією, серед решток є череп бізона та кілька кісток коня. Ймовірно, вони могли залишитися тут ще з часів льодовикового періоду та належати до так званої мамонтової фауни.

«Для кожного археолога це звичайне явище: глянувши на кераміку того чи іншого часу, ти бачиш її характерні ознаки. За кольором, за тим, із якої глини вона зроблена, як опалена. Треба дивитися, чи вона ліпного виробництва, чи вже був гончарний круг. Орнамент також має значення. І так, знаючи це, навіть на перший погляд може стати зрозуміло, що ти тримаєш у руках», – пояснює історик.

У травні вчителю разом зі своїми учнями вдалося знайти кераміку, крем’яний наконечник і стріли.

За його словами, кераміка зберігається найкраще. Уже далі, на основі аналогій з іншими знахідками, які були досліджені, вдається з’ясувати, чим займалося населення того часу та які там були особливості.

«У комплексі з іншими знахідками можна зрозуміти заняття і побут населення. Десь простежуються помешкання, а десь інші знахідки. Це не просто так, що щось одне взяв і зразу все розумієш. Археологія – це наука, яка працює в комплексі, де неможливо відірвати один артефакт від контексту і зразу щось там собі уявляти», – додає чоловік.

Фото з Facebook Сергія Якубини

А от крем’яний наконечник педагог називає справді особливою знахідкою. Подібні артефакти трапляються доволі рідко.

«Це досить невеликий, буквально 5-6 сантиметрів, уламок кременю, оброблений людиною; гарно сформована й сама геометрія предмета. Справді пощастило, що саме в той момент підійшов: вода розмила пісок, і він просто дивився з рівня води на мене. Вперше таке помітив. Та й колеги не дуже часто таке знаходять», – розповідає він.

Поспілкувавшись із чернівецькими археологами, з’ясували, що це трипільська пам’ятка, знайдена на трипільському поселенні. Ця ділянка була вкрита водою майже з 85-го року.

За словами Сергія Якубина, усі знахідки фіксують та зберігають у шкільному музеї. 

Що відомо про давні поселення Корманя

На місці старого Корманя вздовж Дністра проводили багато археологічних досліджень, починаючи з 1920-30-х років. А перед будівництвом водосховища експерти встигли провести широке дослідження. Там знайшли палеолітичні стоянки людини та житло первісної людини, яка полювала на фауну Льодовикового періоду.

Загалом саме в Кормані, за словами історика, були знайдені артефакти, яким понад 30 тисяч років.

Західна Україна

Інформує: Shpalta.media