«Сюди їдуть виспатися»: як змінився турист та чому обирає Чернівці 

Група сформована. Далі – символічний початок шляху «Від колеса» на Соборній площі, аналогія із сучасними парковками та жарти про уявний віз одного з учасників групи – пана Юрія.

Потім усі крокують до пожежної частини, що на вулиці Лесі Українки. Тут Пан Ярко розповідає про першу масштабну пожежу у Чернівцях та демонструє світлини старовинної пожежної техніки.

У групі туристів знайомлюся з панянкою Марією. Вона з Чернівців.   

— Чернівці – досить цікаве місто. Зазвичай під час відпусток ми їдемо в інші міста. А про те, де живемо, знаємо мало. Нерідко, піднявши голову вгору, можу помітити на фасаді елементи, які ніколи не бачила. От нещодавно до мене приїжджали друзі, і я насправді мало що могла розповісти їм про місто. Тому, власне, вирішила й піти на екскурсію, щоб більше дізнатися.

— А куди водили друзів? – запитую.

— У ЧНУ, звісно ж! І на Кобилянської. Тут без варіантів. Але хочеться показувати й ще щось цікаве, – каже Марія.

Група зупинилася біля першої в місті електростанції. Тут екскурсія поступово набуває формату діалогу.

Прямуємо до Центральної площі, де Пан Ярко розповідатиме про перші трамваї. Знайомлюся з туристками із Кропивницького – Анною та Марією.

— Ми тут уже декілька днів, нам показали досить багато. І можу сказати, що місто нагадує Львів. Проте мені дуже дивно, що про Львів говорять набагато більше, ніж про Чернівці, – каже Марія.

— Бо тут є на що подивитися й до того ж місто дійсно дуже туристичне, – доповнює Анна.

— А що найбільше сподобалося? – запитую.

— Архітектура! А ще компактність міста. Тут зелено – багато сквериків, гарні парки, – відповідає Марія.

Сьогоднішня екскурсія «Від колеса до таксофона» – благодійна. Із початком повномасштабного вторгнення перші екскурсії, які пан Ярко разом із колегами почали проводити, були такими ж. Тоді у місто приїхало багато людей, для яких усе було новим та цікавим. Так вирішили – водити людей Чернівцями та збирати донати на підтримку Збройних Сил.

На початку до ініціативи доєдналося 11 екскурсоводів. Авторську благодійну екскурсію Пан Ярко запустив весною минулого року. За цей час вона зібрала понад 50 тисяч гривень. Він розповідає:

«На жаль, у 2024 році у мене загинув брат. Відтоді думав про те, що вже й так проводжу для військових, їхніх дітей та ВПО безкоштовні екскурсії, але, зрозуміло, що треба ще щось. Торік подумав, що наразі на передовій важливе значення мають дрони та їхня кількість, адже це про розвиток. Тоді й виникла ідея створити екскурсію про те, як Чернівці з невеликого міста, де переважала дерев’яна забудова, розвинулися: від запуску електростанції до першого телефону».

Екскурсовод зізнається, не завжди все виходить настільки успішно, як хотілося б. Іноді на такі екскурсії приходять 3-4 людини, проте часто друзі та знайомі допомагають закривати збори.

«Думала, ніби тут нічого немає»

Щодо загальної тенденції кількості туристів у Чернівцях, Пан Ярко зазначає, що за останні роки стало більше індивідуальних екскурсій. Груповий туризм, який був більш поширеним до пандемії коронавірусу, є переважно сезонним. До слова, сам сезон прослідкувати з початком повномасштабного вторгнення теж стало важче, адже наразі існує низка чинників, що впливають на чітке планування.

Екскурсовод наголошує, що Чернівці є тиловим містом, у якому відносно безпечно. Саме тому люди приїжджають сюди, щоб відпочити та відновитися.

«Сюди їдуть виспатись. От киян зараз багато, вони просто приїжджають поспати. Тобто, звісно, що їм цікаво подивитися місто, але багато з цих людей вже були тут. Особисто у мене навіть були люди, які відвідували вже чотири різні екскурсії», – додає він.

Також пан Ярко зазначає: люди почали залишатися надовше. Якщо раніше туристи залишалися максимум на два дні й одну ніч, то наразі стараються залишатися в місті на три-чотири дні.

За останні роки Чернівці також змінили й свій туристичний образ серед гостей міста. Пан Ярко розповідає:

«Ще 10 років тому одна дівчина, яка приїхала здалеку, зізналась, що думала, ніби тут нічого немає і люди всі дуже бідні. Хтось думає, що тут всі знають румунську. Ні, тут є люди, які знають, але коли всі, і більшість – це різне. Інші думали, що тут немає нічого, крім університету і пішохідної вулиці, а потім відкривають дуже багато імен, архітектури й запитують, що можна ще подивитися».

Він додає, що часто туристи дивуються масштабам міста, а також не всі знають, що Чернівці є обласним центром.

Пан Ярко переконаний: місто має підсвічувати не лише архітектуру, а й те, де гості можуть, відпочиваючи, витрачати гроші: ресторани, рекреація, розваги, культурні та гастро події, музеї, цікаві локації тощо.

«Я стараюся це робити у соцмережах, і це працює, бо багато гостей кажуть мені, що побачили у мене те і те… Я б сказав, що тут не стільки упередження чи стереотипи, як те, що наше місто ще не дуже всі для себе розкрили», – додає екскурсовод.

«Іноземців зараз мало»

Туристично-інформаційний центр у Чернівцях є першою точкою дотику з містом. Саме тут можна безкоштовно отримати інформацію про туристичні локації, заклади харчування, місця для проживання та інші корисні поради для мандрівників.

Туристично інформаціний цетр

Координує туристів у центрі Іванна Порчук – керівниця туристично-інформаційного відділу при департаменті соціально-економічного розвитку та стратегічного планування Чернівецької міськради. 

«Сьогодні турист – це людина, яка приїжджає сюди з інших міст відпочити, виспатися. Потім вийти на вулицю та зрозуміти, що тут виявляється є що подивитися. Приїжджає багато одиночних туристів, і вони найчастіше питають про місця менш популярні та маловідомі серед гостей міста», – пояснює Іванна.

З червня 2025 року по травень 2026 року Туристично-інформаційний центр відвідали 5 213 осіб. З них 163 – іноземні гості. Серед внутрішніх туристів переважали відвідувачі із західних та центральних областей України. Загалом до центру зверталися гості з усіх регіонів країни.

На фото Іванна Порчук

«Сезон туристичного інформаційного центру – це літо. Починаючи з квітня навіть по серпень. Проте липень у нас менш активний, на відміну від червня», – додає вона.

У центрі зазначають, подекуди є навіть туристи з-за кордону. Іванна розповідає, були й незвичні випадки:

«Нам на робочу сторінку написала італійка. Вона розповіла, що у неї вкрали телефон, а GPS показує, що він у Чернівцях. Жінка питала, до кого можна звернутися з цією проблемою. А ще нещодавно у нас був хлопчина з Фінляндії, він запитував, як дістатися Хотина. А ще я допомагала туристу-іноземцю з організацією поїздки в Яремче. Тобто такі туристичні центри можуть стати гарними маркерами міста, які скоординують у багатьох ситуаціях».

Так, лише за липень цього року центр відвідали туристи з Румунії, Канади, Німеччини тощо. Загалом за рік у центрі побували туристи з 17 країн світу. Найбільше гостей прибувало з країн Європи, а також Північної Америки та Близького Сходу.

Проте директор чернівецького екскурсійного бюро Павло Колядинський каже:

«Іноземців зараз мало, практично немає. До війни було багато: і австрійські групи, і канадці приїжджали, японці, американці, іспанці, поляки…».

Він зауважує, що загальна кількість туристів стала дійсно меншою, на що вплинула стрімка зміна чисельності населення України за останні роки.

Чернівецьке екскурсійне бюро

Колядинський зазначає, що на тлі інших туристичних міст України Чернівці виграють в архітектурі та в спокійнішій, на відміну від Львова, атмосфері. Також місто має зручне розташування, адже звідси близько, щоб вирушити в гори чи за кордон.

«Раніше я працював гідом і більше орієнтувався в тому, що туристи запитують та що їх цікавить. Та наразі вже четвертий рік у війську. Коли приїжджаю у Чернівці, то бачу, що стараються організовувати якісь цікаві події, як-от Петрівський ярмарок. Проте сюди люди все одно їдуть через безпеку. Бо, наприклад, якщо ви захочете поїхати на вихідні до Києва, то ще десять разів обдумаєте це рішення», – каже Колядинський.

Західна Україна

Інформує: Shpalta.media