«Йдемо сантиметр за сантиметром»: спецпризначенець з Чернівців про розмінування на Харківщині – відео

Новини
«Йдемо сантиметр за сантиметром»: спецпризначенець з Чернівців про розмінування на Харківщині – відео

07.04.2024

Старший інспектор вибухотехнічної служби Головного управління Нацполіції в області Вадим РОЗГОНЮК із перших днів широкомасштабного вторгнення РФ в Україну захищає державу. Він отримав важке поранення в зоні бойових дій і пройшов тривале лікування.

Про бойовий досвід, службу в поліції та роботу вибухотехніка Вадим Розгонюк розповів кореспондентці ” “.

– У поліції я працюю шість років. З них у вибухотехнічній службі – один рік. До цього служив у роті поліції особливого призначення. З початком війни в складі зведеного загону полку “Сафарі” брав участь у штурмових діях на Київщині, Сумщині, Харківщині та Запоріжжі. На Запоріжжі отримав поранення під час ракетного обстрілу наших позицій. На жаль, дуже багато хлопців загинули й отримали поранення тоді, – згадує поліцейський.

Повернувся у стрій після важкого поранення

У чоловіка були відкриті переломи обох кісток правої руки, перелом ноги, осколкові поранення, контузія. Лікувався довго. Утім, Вадим Розгонюк успішно пройшов реабілітацію й повернувся у стрій.

Згодом його відрядили на передову для розмінування території. Поліцейський працював на Харківщині.

– На Харківщині було дуже багато мінних полів. Окупанти перед своїми позиціями робили мінні шлагбауми, ставили протитанкові й протипіхотні міни. Коли ворог покидав позиції, то залишив після себе дуже багато розтяжок. Ми це все розміновували. Наша група розмінувальників складається з двох або трьох осіб. Це зазвичай люди з однієї області. Наприклад, є мінне поле. За ним закріплена одна група. У кожного з групи є щуп і металошукач. Металошукач не завжди можна застосовувати, бо є дуже багато засміченої території. Де точилися бої, є не тільки міни, а й уламки снарядів, тому працювати з металошукачем не дуже зручно. Він реагує на кожен шматок металу. Тому працюємо лише щупом. Сантиметр за сантиметром. Траплялися випадки, коли за один день ми проходили лише кілька десятків метрів, бо заміновано все. Пройти швидко не вдається, – пояснює Вадим Розгонюк.

Села повністю зруйновані

На момент приїзду групи Вадима Розгонюка села і містечка на Харківщині нагадували привиди. Зруйновані дороги, хати, школи, лікарні, людей немає. Вадим розповідає, що лише зрідка можна було зустріти когось із цивільних.

– Коли ми заїхали в села, де колись точилися бої, то я був вражений. Села-привиди. Якщо ми зустрічали одну людину, то відразу ділилися продуктами. Цих людей було дуже шкода. Ворог забрав у людей все: сім’ї, будинки. Покалічив долі сотням невинних людей. Тому ми зобов’язані обов’язково його перемогти, і ми переможемо, – говорить Вадим.

Вадим Розгонюк є ще й кандидатом у майстри спорту з паверліфтингу.

– Спорт мені дуже допоміг після поранення. Я піднімав максимальну вагу 270 кілограмів. Почав займатися ще краще, попри дві пластини в руці, – розповідає поліцейський.

На питання, що найважче на війні, Вадим Розгонюк відповідає коротко: “Втрачати друзів”.

– На свій молодий вік, а мені 27 років, я втратив багато друзів і товаришів. Це для мене найважче. Ми помстимося за кожного, – говорить він.

” ”

–>

Джерело