На Буковину з робочим візитом прибув омбудсмен України Дмитро Лубінець. Він розповів про порушення прав людини у соціальних закладах регіону, звернення громадян щодо дій Національної поліції та роботу Чернівецької обласної психіатричної.
Сьогодні, 15 березня, Буковину відвідав омбудсмен України Дмитро Лубінець. Під час робочого візиту він розповів про роботу Офісу Омбудсмена. Зокрема розповів і про результати моніторингу роботи його представників на Буковині.
Про порушення прав людини у соціальних закладах регіону, роботу ТЦК, звернення громадян щодо дій Національної поліції, умови проживання для ВПО та роботу Чернівецької обласної психіатричної лікарні читайте у матеріалі «Шпальти».
«Їдять там, де й сплять»: про порушення в області
Дмитро Лубінець розповів, що минулого тижня на Буковину приїхала значна кількість співробітників Офісу Омбудсмена. Працювали за кількома напрямками: діти, внутрішньо переміщені особи, соціально-економічний напрям та військові.
Омбудсмен каже, що виявили низку порушень. В якості прикладу Уповноважений ВРУ із прав людини назвав називає ситуацію у комунальному підприємстві «Чернівецька обласна психіатрична лікарня».
За його словами, у Чернівецькій обласній психіатричній лікарні замість 360 осіб перебуває 490. У цьому випадку порушені санітарні норми. Як каже омбудсмен, згідно з санітарними нормами, в приміщенні повинно бути не менше 7 квадратних метрів на особу.
«Зараз у психіатричній лікарні на одну людину розраховано 3,6 квадратних метри. Пацієнти часто їдять там, де й сплять», — каже Лубінець звертаючи увагу на те, що це порушення.
Омбудсмен закликав звернути увагу на ці порушення та виправити ситуацію. Каже, що достатньо просто показати готовність змін.
Також в області перевіряли ситуацію щодо умов для ВПО. За словами пана Лубінця критичних зауважень немає. Каже, що в інших областях ситуація часто гірше. З його слів, ситуація щодо ВПО на Буковині є однією з кращих у порівнянні з іншими.
«Водночас на Буковині певно одна з найгірших ситуацій щодо стану виконання моїх рекомендацій. Але я сподіваюся, що це зміниться», – зауважує омбудсмен.
Звернення щодо роботи ТЦК та побиття на ухилянтів на КПП «Порубне»
Офіс омбудсмена моніторить діяльність і військових органів, які діють у складі Збройних сил України. Лубінець каже, що діяльність ТЦК не може не викликати його реакції чи навіть дій у відповідь. У тому числі це стосується й тих випадків, які траплялися на території Чернівецької області.
«Коли звертаються громадяни України щодо, на їхню думку, незаконної діяльності ТЦК — реагуємо. Дуже часто показуємо, що це необґрунтована критика. А один із принципів нашої роботи — бути так званим буфером між громадянами та представниками держави», – каже Дмитро Лубінець.
До цього ж напряму відноситься перевірка діяльності правоохоронних органів, зокрема Національної поліції України. До омбудсмена, серед іншого, надходять звернення щодо побиття громадян України поліціантами. За даними офісу Омбудсмана до них звернулися 130 громадян України з подібними повідомленнями.
На зустрічі омбудсмен також зізнався, що на підставі його листа відкрити кримінальне провадження, щодо 34 ухилянтів на КПП «Порубне». Він вважає, що з чоловіками поводилися жорстоко.
«Я всім нагадую, що згідно з законодавством України, людина не є винною, поки інше не встановлено рішенням суду. Презумпцію невинуватості ніхто не скасовував».
Лубінець також розповів, що вісім людей офіційно звернулися до Національної поліції щодо побиття і зняли побої. Одна людина намагалася порізати свої вени.
«Це був хлопець. Він сказав: “Мене так били, я вже не міг витримати, я вже готовий був просто померти”. У всіх вилучили мобільні телефони, кошти, документи, які потім дивним чином зникли. Чи може це траплятися у демократичній державі?» – зазначив Лубінець.
Вдалося повернути з російського полону понад 3 тисячі
За останні півтора року роботи Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими з російського полону повернули 3135 українців. З них — 147 цивільних.
За словами пана Лубінця, один із напрямків його роботи — повернення українців з полону. Нині єдиним каналом комунікації щодо повернення з полону є комунікація з омбудсменом росії Тетяною Москальковою. Що стосується дітей, то з території російської федерації, а також тимчасово окупованих територій України вдалося повернути 529 дітей.
«Для мене і для держави нині питання номер один — повернення наших героїв та героїнь з російського полону. росіяни максимально затримують процес обміну полоненими. Домовленостей досягати непросто. Окупанти підступно ведуть перемовини. У нас навіть був період, коли обмінні процеси стояли на паузі».
На думку омбудсмена, це був новий підхід, аби втягнути в процес родичів військовополонених. Цим самим дестабілізувати соціально-економічну та політичну ситуації в країні.
«Ми почали фіксувати масові звернення до родичів військовополонених. Окупанти телефонували й відкрито говорили, що вони представники російської федерації. Переконували родичів, що російська сторона хоче повернути вашого рідного додому, а українці відмовляються забирати», – каже Дмитро Лубінець.
Деінституціалізації дітей – зобов’язання для вступу в ЄС
Також під час зустрічі з органами місцевого самоврядування, студентами, депутатами та громадськими активістами зачепили тему реформи деінституціалізації українських дітей. Як каже Лубінець, це одне з наших зобов’язань для вступу до Європейського Союзу.
«Ми повинні реалізувати цю реформу. Велика кількість дітей в одному закладі – пережиток радянщини та нонсенс у сучасному світі. Кожна дитина заслуговує на сім’ю. Ви здивуєтесь, але єдина країна в Європі, яка залишилася з подібними інституційними дітьми – це Україна. Навіть країна-агресор реалізувала цю реформу».
Лубінець також наголошує на тому, що і європейські колеги часто порушують питання деінституціалізації дітей.
Магальський інтернат, як приклад реакції офісу Омбудсмена
Лубінець згадав ситуацію з Магальським інтернатом. Він вважає це один з прикладів реагування омбудсмена. У листопаді минулого року на Буковині розпочали кримінальне провадження за фактом неналежного ставлення до дітей у Магальському дитячому будинку-інтернаті.
Розслідування розпочали після моніторингу. Його проводили працівники Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Моніторингова група зафіксувала неналежні умови утримання, а також лікування підопічних інтернату.
«Як наслідок, частину дітей співробітники офісом Омбудсмена України забрали в Київ на лікування. На це зреагували та максимально швидко змінили керівника, виділили додаткове фінансування, а також додаткові штатні одиниці», – каже Лубінець.
Цю ситуацію омбудсман також наводить як приклад того, що керівникам закладів треба зрозуміти: аби виконувати належно свою роботу, не треба чекати перевірки від Лубенця.
«Ми в будь-якому випадку доїдемо до всіх», – резюмує уповноважений Верховної Ради України з прав людини.
Фото Ігоря Константинюка
Західна Україна
Інформує: Shpalta.media