A
A
A

У Чернівцях підприємці організовують благодійні турніри, щоб їхнє дозвілля було наповнене глибшим сенсом

Нещодавно, 23-24 вересня, у більярд-клубі «Карамболь» відбувався VI благодійний турнір з «Комбінованої піраміди» серед підприємців на підтримку ЗСУ.

– Захід тривав два дні й об’єднав 16 підприємців-більярдистів з Чернівців, Харкова, Луганська і Миколаєва. Це вже шостий за ліком турнір: три були без мене, а три – зі мною. Зазвичай ми проводимо такі благодійні акції на підтримку ЗСУ два рази на місяць. Учасники-підприємці дужі різні: від айтішника до власника заводу. Мінімальний внесок кожного – 500 гривень, але є й такі бізнесмени, які можуть покласти і 3, і 5 тисяч гривень, залежно від своїх можливостей, – розповідає «Погляду» тренер з більярду дітей і дорослих Ілля Осачук.

За його словами, завдяки благодійним турнірам з більярду вдалося зібрати щонайменше 30 тисяч гривень для ЗСУ. Спершу допомога була адресною, але згодом вирішили відправляти кошти на спеціальний рахунок ЗСУ.

– Благодійні турніри на підтримку українського війська будуть йти постійно, доки триватиме війна. І якщо ми стартували з такою ініціативою в більярд-клубі «Карамболь», то тепер доєдналися ще «Visim» та «Вірус». Таким чином, людина, навіть якщо немає великих статків, може долучитися до збору кругленької суми для українських солдатів. До того ж, зараз в місті є дуже багато спортсменів високого класу з якими можна грати і до чогось прагнути. Люди так звикли: грати і працювати. Адже без відпочинку – немає роботи. Сам Господь заповів: шість днів працюйте, а один – відпочивайте. Так і чоловік має діяти: шість днів попрацював, а потім – пішов до церкви, помолився й попросив Бога, щоб у нас був мир, а потім – пограв на більярді, чи в теніс, чи… (кому що близьке в спорті). Чоловік, коли відпочиває, у нього і бізнес ліпше йде, – стверджує пан Ілля.

Читайте також:  Прийнято закон по захист працівників від мобінгу

Тож за результатами VI благодійного турніру на підтримку ЗСУ І місце виборов Ілля Осачук (м. Чернівці), ІІ місце – Володимир Притуленко (м. Рубіжне), ІІІ місце – Дмитро Ларіонов (м. Харків), ІV місце – Едуард Гуськов (м. Чернівці).

З перших вуст

«Нам щодня болить за Харків»

Дмитро Ларіонов з Харкова:

«Через війну довелося перевезти до Чернівців сім’ю – дружину та доньку. Зараз працюю, досі їжджу до Харкова і як можу – допомагаю ЗСУ. Моя фірма (займаюся продуктами харчування) зробила деякі покупки, до того ж – чекаємо на два генератори, які замовили для наших хлопців.

Щодо нинішнього турніру, то, по-перше, це для мене хороше дозвілля, адже люблю грати на більярді. По-друге, ми всі залучені в сенсі допомоги війську, бо кожен платить внесок.

Я хоч і граю по декілька годин на день, але не вважаю себе професіоналом. На благодійному турнірі розраховую на єдине – гарно провести час, не більше.

Стосовно повномасштабного вторгнення рф, то нам щодня болить за Харків. Я досі їжджу туди і зараз стало дещо тихіше, але коли все закінчиться – невідомо. Маємо надію на ліпше і, безумовно, всі хочемо жити вдома».

«У нас, у підприємців, свій фронт – треба працювати, сплачувати податки»

Читайте також:  День місцевого самоврядування в Україні

Олександр Хріб, Чернівці:

«Більярдний спорт – це моє дозвілля і професійний спорт для 13-річної доньки Валерії, яка вже виграє у мене.

А сьогодні ми зібралися підприємцями й просто цікавими людьми для того, щоб допомогти ЗСУ. Це благодійний турнір, всі зібрані кошти будуть направлені ЗСУ.

Зараз у мене ще зустріч триває – контрова партія. Ми йдемо 2:2. Я граю з дуже сильним для мене суперником, але він дає грати, тому треба пробувати вигравати.

Наразі розраховую на гарну участь. Навряд чи сьогодні зможу виграти, тому що дуже багато сильних суперників. Але ми відпочиваємо і коли відпочинок переплітається з чимось корисним, це добре. Дуже-дуже приємно, що ми хоч чимось можемо допомагати нашим хлопцям, які зараз на передовій.

Намагаємося проводити благодійні турніри кожних два тижні. Розуміємо, що треба частіше, але у нас, у підприємців, свій фронт – треба працювати, сплачувати податки.

Оскільки у мене є свій невеличкий кондитерський цех, то на регулярній основі передаємо свою продукцію на фронт. Оскільки вона фасована, то хлопцям дуже зручно її споживати в польових умовах. Я працюю з декількома фондами та й просто так передаю, бо в мене на передовій є друзі, знайомі».

Хто може воювати – на передовій, а всім іншим треба допомагати війську

Павло Зінчук з Чернівців:

«Півтора роки займаюся грою на більярді. Це моє хобі, дозвілля, яке розвантажує.

Сьогодні на благодійному турнірі мені цікаво пограти із суперниками вищого рівня, щоб поліпшити свій. Бо коли граєш сам, або ж зустрічі з партнером – це зовсім не те, коли приходиш на турнір, емоції зовсім інші. Мандраж, нерви тощо.

Читайте також:  День пам’яті Великомучениці Катерини

Мій внесок в ЗСУ – фінансовий. Раз на півтора місяці здійснюю відрахування з допомогою ДІЇ. Сьогодні це важливо робити кожному, бо зараз така ситуація: хто може воювати на передовій, той там, а хто емоційно не може чи з інших причин – допомагає. І ліпше хоч щось робити, аніж нічого».

«Сьогодні важливо допомагати ЗСУ всіма способами»

Юрій Мельничук, родом з Коломиї:

«У благодійному турнірі втретє беру участь. Взагалі, я недовго граю на більярді, торік лише розпочав. Для мене це – цікаве хобі, нові знайомства, гарне оточення, культурний відпочинок. Оскільки я за натурою дуже азартна людина, то мені подобається відчуття перемоги, суперництво. Також цікаво розвиватися, тому що тут удача – ні при чому. Тут важливі суто навики, які треба напрацьовувати. І взагалі більярд, коли лише починаєш грати, то просто б’єш кулі, але коли вже трішки більше розумієш, тоді ти граєш в шахи. Тобто ти обдумуєш стратегію наперед, вивчаєш суперника. Це дуже класний спорт.

Сьогодні важливо допомагати ЗСУ всіма способами, але дуже класно, що організовують ще й благодійні турніри, коли це і цікаво, і справді корисно для нашої держави.

Також долучаюся до різних волонтерських програм. Я сам родом з Коломиї і у нас там дуже багато людей допомагають, збирають і на одяг, і на зброю. Постійно всі люди якось залучені, щоб допомагати. Хто не воює – той на мирній території допомагає по-своєму».

Ольга ШУПЕНЯ

   
Новини Чернівецької області

Залишити відповідь