A
A
A

Тих, хто вважає ліс своєю вотчиною, вигнати з нього майже нереально

Нещодавно і чернівецькі, і київські ЗМІ писали про кампанію дискредитації, спрямовану проти начальника Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства Василя Гончара, із залученням депутатських та міністерських лобістів. Атака на ефективного керівника відбувалася з причин абсолютно надуманих і висмоктаних з пальця, причому, всупереч успішним фінансовим та виробничим показникам управління.

Але позитив і інші аргументи не були взяті до уваги під час ухвалення несправедливого і безпідставного рішення про його відставку міністром Русланом Стрільцем. Останнього, вірогідно, просто доконали депутатські звернення і їхні колективні вояжі до Міністерства екології та природних ресурсів. І домучили безперервні «прохання» прибрати з посади успішного керівника.

Постійними ходоками – деякими нардепами з Буковини була підключена до організації тиску на міністра навіть лідерка «Слуги народу» Олена Шуляк. Вона, схоже, і сама повірила у напродуковані нісенітниці. І принагідно нагадала міністрові про партійну підтримку його кандидатури під час призначенні на посаду та відповідні зобов’язання і залежності перед політичною силою.

І міністр здався. Навіть попри звернення на захист Василя Гончара, підписане 31 депутатом Чернівецької обласної ради, та звернення лісівників області, яке підписали 1 600 людей. Все переважила партійна приналежність клопотальників.

Читайте також:  Зібрали понад 3 мільйони. Інтерв’ю з блогеркою Яною Рогожою про допомогу під час війни

Тож виглядає так, що рішення про відставку Василя Гончара той вже розглядав як найменшу втрату, лиш би відчепилися. Та не врахували одного, Гончар – боєць, який переконаний у своїй правоті. Тому, вірогідно, слід очікувати судових процесів і його повернення на роботу.

Тепер копнемо глибше. А хто ж, власне, стоїть за цією доволі брутальною оборудкою? І це вже інший аспект цієї схеми. Люди – які не є лісівниками, тому варто припустити, що їх просто долучили до оборудки. Ідея кадрових пертурбацій у лісі швидше за все визріла у головах тих, хто конкретно у темі.

Одним словом, зацікавлені сторони зійшлися на одній локації у слушний час з однією метою – знову у будь-який спосіб дорватися до лісу. Адже свого часу були безпосередньо долучені до буковинської деревини. А тут ще й пригодився юридично грамотний чоловік. То чого б не використати ситуацію? І пішли килимові бомбардування новоспеченого міністра зверненнями та депутатськими запитами. Аж доки той пресингу не витримав.

Усе схоже на те, що Гончара надумано звільнили, але що далі? Зазвичай у розсудливих людей на випадок реалізації чи нереалізації задуманого, крім плану «А» буває і план «Б». Могли б у когось досвідченого та мудрого поцікавитися. Але тут, вірогідно, запасного варіанту не було. А збавляти темпи у кадрових іграх, означає втратити ініціативу. Тому знову ввімкнули «драйв» і заходилися розігрувати чергову комбінацію вже перевіреними методами. Як? А дуже просто. Знову полетіли на адресу міністерства екології та Держлісагентства депутатські скарги і звернення з розрахунку, що міністр, який панічно боїться паперів з логотипом Верховної Ради і депутатських значків, і далі слухняно йтиме на поступки.

Читайте також:  Військовослужбовці Буковини удосконалюють бойові навички

Цього разу йому сигналізують вже про буцімто негативну роботу нижчої ланки лісового управління – районних держлісгоспів. Просіла планка. Та це зовсім не означає, що апетити зменшилися. Апетит і далі, як після тифу. Це просто свідчить про те, що використовуючи війну та обставини, які ситуативно склалися на їхню користь, всі, хто стоїть за цією кадровою схемою, прагнуть урвати хоч щось. У прикупі, звичайно, повноформатний доступ до лісових багатств Буковини і заволодіння цією загальнонародною власністю у всіх доступних формах.

Отож очікуємо на горизонті появу і нового ставленика на місце Гончара, котрий влаштує організаторів і якого вдасться «впарпити» міністру. Що й не кажіть, колишніх лісників, як і кадебістів, не буває. Якщо людина одного разу вже була з бензопилою в лісі, її вже звідти не повернеш. До останнього дерева.

Читайте також:  Буковина попрощалася із двома військовими, що загинули на війні з росією

Питання в іншому, хто і як все таки може дати по загребущих руках? На міністра розрахунок слабкий. Час правоохоронців ще не настав, та й ранг окремих фігурантів їх може відлякувати. Тому врятувати буковинський ліс від свавілля зухвалих ділків може хіба що згуртованість колективу, який тероризують та дискредитують. Жорстка кругова порука у хорошому розумінні цього слова.

Люди мусять захистити своє і своїх, а головне – власну честь та ділову репутацію, підтверджену виробничими показниками з наповнення бюджету, організації допомоги ЗСУ та переселенцям. Але для цього потрібно стати єдиним фронтом, як їхні хлопці на передовій. Лише за такої позиції жоден мародер не наблизиться до державних лісів на гарматний постріл. І жодний міністр не призначить керівниками кимось пролобійовану свою кандидатуру. Немаловажною є і реакція громадськості, яка теж вже обурена брудною кампанією, котру затіяли одіозні колишні. Люди у своїх коментарях у соцмережах прямо вимагають від міністра чіткої позиції і справедливих, а не вимушених рішень. А також відстоювання не чиїхось, а державних інтересів. Більше того – триває кривава війна.

За метеріалами antikor.com.ua

   
Новини Чернівецької області

Залишити відповідь