Найбільш незручною «знахідкою» була 500-кілограмова авіаційна бомба, – М. Гадзіна
pogliad.ua
A
A
A
Зупинка на узбіччі, сільгоспроботи і навіть пікнік у лісовому масиві можуть обернутися трагедією
Російські загарбники після відступу з тимчасово окупованих українських територій залишають величезну кількість вибухонебезпечних «подарунків». Йдеться про нерозірвані бомби, снаряди, міни, гранати, запали і особливо розтяжки. Зачинені підозріло двері, вимушена зупинка на узбіччі дороги, сільгоспроботи у полі й навіть банальний пікнік у лісі можуть обернутися для необачних людей трагедією.
Піротехніки й сапери відразу ж після звільнення сіл і містечок виїжджають на місця, обстежують території, виявляють вибухонебезпечні предмети й знешкоджують їх. Але звільнені території ще довго відчуватимуть на собі наслідки війни. Бо як пояснюють фахівці, один день активних бойових дій дорівнює приблизно місяцю розмінувань. Отож за найбільш оптимістичним прогнозам, на пошук і ліквідацію вибухонебезпечних предметів там, де ЗСУ вже вдалося вибити окупантів, знадобиться не менше 5-7 років. Тому нині гарантувати абсолютно безпечне повернення на ці території ніхто не може.
Усього від початку робіт з розмінування тимчасово окупованих територій піротехніки виявили й знешкодили 41635 одиниць боєприпасів.
Як саме вибухотехніки це роблять кореспондент «Погляду» дізнавався у начальника групи піротехнічних робіт аварійно-рятувального загону спецпризначення ГУ ДСНС України у Чернівецькій області майора внутрішньої служби Михайла ГАДЗІНИ.
На Броварщині продовжується розмінування території району. Планується залучити до цієї справи саперів із Великобританії
«Лимонки» у броварському лісі
– Мабуть, ніхто однозначно нині не скаже, кому легше – тим, хто зі зброєю проганяє ворогів із нашої землі, чи піротехнікам, які з ризиком для життя очищують звільнені території від смертоносних «сюрпризів». Тому запитаю простіше: вам важко доводиться на розмінуваннях?
– Тепер усі пересвідчилися, що росіяни довго і настирно готувалися до війни проти України – розробляли новітні боєприпаси і системи ведення вогню. Тому піротехніки зараз постійно стикаються з новітніми зразками озброєння армії російської федерації. Однак з 2014-го ми набули неабиякий досвід у цьому напрямку, тому навчилися виявляти вибухонебезпечні предмети та знешкоджувати їх. І тепер вчимося, набуваємо досвіду, удосконалюємо навички. Одне слово, робимо все для того, щоби швидше розмінувати наші території і забезпечити безпеку для населення.
– Михайле, ви щойно повернулися із відрядження на Київщину, над якою рашисти люто познущалися. З якими труднощами довелося стикнутися?
– Після вдалого контрнаступу Збройних сил України, під час якого було звільнено значну частину тимчасово окупованих територій, групу фахівців із Головного управління ДСНС у Чернівецькій області на чолі зі мною відрядили в Київську область на розмінування Броварського району. Скажу відразу, що нічого складного для нас не було, позаяк кожен з нас має достатній досвід виявлення і знищення вибухонебезпечних предметів. Отож знаходили їх, окремі підривали на місці, деякі вивозили у спеціальні кар’єри для знешкодження. Найбільш незручною «знахідкою» була 500-кілограмова авіаційна бомба, яку виявили на незораному полі біля траси. Вона чомусь не вибухнула. Можливо тому, що літак підбили, бо далі ми знайшли бак від МІГа. З усього видно, після влучення рашистський пілот скидав все зі своєї машини, аби дотягнути до своїх. Транспортувати авіабомбу було небезпечно, тому підготували підривну яму, опустили маніпулятором її вниз, засипали грунтом і підірвали.
– Чи допомагали вам місцеві люди виявляти вибухові предмети?
– Місцеві мешканці надавали нам неоціненну допомогу у цій справі. Вони приходили до нас і підказували, де можуть бути міни, розтяжки. Наприклад, мешканці села Лук’янівка повідомили, що перед відступом рашисти вночі шастали до місцевого гаю. На грунтовій дорозі висипали кілька машин піску, вночі туди щось носили в руках. Ми прибули туди й ще здалеку побачили табличку «міни». Місце охороняли поліцейські й бійці тероборони. Під шаром піску швидко знайшли протитанкову міну. Від неї ворожі мінери відвели дріт до дерева і приєднаний до запалу від РПГ, що був встромлений у тротилову шашку, під’єднану до двох 122-мм танкових снарядів. І це ще не решта. Від цього пристрою ще тягнувся відвід до гранати Ф-1, що була примотана скотчем до дерева. Ось така хитромудра вигадка рашистів. До слова, неподалік ми виявили ще одну протитанкову міну.
Небезпечні «сюрпризи»
– Погоджуюсь, не простий «сюрприз». А таких було багато, Михайле?
– Траплялися, звичайно. Але вони більше розраховані на необізнаних людей, а не професіоналів-піротехніків. До прикладу, знаходили споряджені гранати під ліжками, диванами у жилих кімнатах. В іншому випадку знайшли вибуховий пристрій між консервацією у погребі. Сподівалися орки на те, що хтось із господарів з необережності торкнеться його і підірветься. А ось якось перевіряли зруйнований вибухом храм у селі Перемога. Священик розповів, що люди спостерігали, що один із московських загарбників стояв перед церквою і молився. А потім зайшов на руїни і щось там залишив. Ми обережно пробралися всередину й помітили розбиту скриньку для збору пожертв. Біля неї лежала пачка свічок. Гадали, що тут є якийсь сюрприз. Обережно обстежили її і знайшли встромлену в неї … 200-гривневу купюру. До слова, нам довелося неодноразово бачити зруйновані російськими безбожниками храми. Тому мені дивно від того, як ще наші люди моляться на патріарха кирила і підтримують московський патріархат.
– Чи часто чули слова подяки від тамтешніх людей?
– Постійно. Дякували аграрії за звільнені від мін і снарядів поля, власники домогосподарств за перевірені обійстя… Якось наша група піротехніків навколо розбитої орківської техніки збирала нерозірвані боєприпаси. До нас підійшов сивий дідусь з онуком. Дякував і ледь руки не цілував. Казав, дивись внучку ось наші рятівники, а не «руській мір». Після таких слів відчуваю гордість за те, що убезпечую людей від небезпеки. Та, власне, як і вся велика родина з ДСНС, яка рятує будинки від вогню, повені, береже людські життя.
Основний досвід набув в АТО
– Михайле, ви пам’ятаєте свій перший виїзд на знешкодження «сюрпризів»? Чи запам’ятався найскладніший?
– Перший виїзд на розмінування був у травні 2011 року. Місцеві мешканці виявили іржавий 76-мм снаряд Першої світової війни. Його забрали із землі й знищити у Чорнівському кар’єрі. У Садгірському районі господарі копали фундамент під дім і знайшли купу гранат. Викликали групу піротехнічних робіт. Ми вилучили там 8200 гранат. Кілька днів знешкоджували їх у кар’єрі.
– Під час антитерористичної операції на Сході в багатьох містах країни підозріло вибухали склади з боєприпасами. Ви їздили на знешкодження снарядів, що не вибухнули?
– Пригадайте, в той час активно працювали ворожі ДРГ, зривали склади з артозброєнням у різних куточках України. Звісно, нас відряджали на розмінування. Працювали у Ново-Богданівці, Калинівці Вінницької області, Лозовій Харківської.
– Чи довелося вам, Михайле, брати участь у антитерористичній операції?
– Двічі відряджали у зону АТО – у 2015 році та з 2016-го на 2017 рік. У першому випадку було завдання обстежити сім точок по сім гектарів неподалік Сіверська Донецької області. Тоді сільськогосподарська техніка чекала виїзду у поле. Ми мали ретельно обстежити всі площі, щоб не сталося нещастя. Знаходили осколки, але мін і снарядів не виявили. Попри все, ми підготували чорноземи для обробітку й посівів. У 2016-му – саме під Новий рік відправили під Сіверськодонецьк – обстежували газогін. Звернулися газовики – запідозрили «сюрпризи» на трубі – росіяни могли замінувати її. Перевірили всю ділянку газопроводу, на щастя, нічого не виявили.
– Кажуть, сапер помиляється один раз у житті. Чи не допускали фахівці вашої групи необачні помилки?
– Випадків підриву не було. Фахівці досвідчені, дотримуються інструкцій. Я ж особисто приймаю рішення – зривати вибуховий пристрій на місці чи транспортувати його у кар’єр. Отож на мені й лежить відповідальність за збереження життя і здоров’я підлеглих. Маємо для роботи захисні костюми. Працюємо ювелірно, бо знаємо, що на нас чекають вдома.
Автор публікації дякує фахівцям відділу агітаційно-пропагандистської роботи Головного управління ДСНС в Чернівецькій області за сприяння у підготовці матеріалу.
Анатолій ІСАК
Новини Чернівецької області