День міста Київ
Київ – одне з найкрасивіших і найдавніших міст світу. Нинішня столиця України колись була центром великої держави з територією від Балтики до Чорного моря й від Волги до Карпатських гір, відомої всім як Київська Русь. Біографія Києва нерозривно пов’язана з визначними історичними подіями, які залишили свій слід в безцінних архітектурних пам’ятках, музеях та навіть в назвах міських вулиць. Зберігаючи неповторну атмосферу старовини, Київ водночас є сучасним мегаполісом, політичним та духовним осередком української нації. Кожного року в останню неділю травня місто відзначає своє свято з масовими розвагами, ярмарками й концертами. В 2022 році святкування Дня Києва відбудеться 29 травня.
Київ має довгу й багату на події історію, витоки якої ховаються в глибокій давнині. Археологічні знахідки знарядь з каменю та кісток, залишки примітивних будівель вказують на те, що перші людські поселення в цих місцях належали до епохи пізнього палеоліту (приблизно 40 – 15 тисяч років тому).
Період з III по V тисячоліття до нашої ери був часом розквіту трипільської культури, також і на території сучасної місцевості Києва. Завдяки розкопкам там знайдено чимало артефактів мідної, бронзової та залізної доби, які свідчать про побут місцевих племен, а також про їхні торгові відносини зі скіфами, сарматами та грецькими колоніями, розташованими на узбережжі Чорного моря.
Традиційно визнаною датою заснування міста Київ вважається 482 рік, проте щодо цього досі ведуться суперечки – частина дослідників вважає, що місто з’явилося набагато раніше, інші дотримуються протилежної думки й називають часом заснування Києва VI – VII століття. Згідно з «Повістю минулих літ», яка є літописом XII століття, місто заснували вожді племені полян, три брати – Кий, Щек та Хорив разом зі своєю сестрою Либідь. Кожен з братів збудував своє поселення на окремому пагорбі, а разом вони утворили місто, яке було назване іменем старшого брата. Либіддю назвали річку – праву притоку Дніпра.
Місто мало вигідне положення на берегах Дніпра й сприятливий для сільського господарства клімат, тож для багатьох було бажаним трофеєм. В середині IX століття влада в Києві належала напівлегендарному князю Аскольду, який вважається мучеником у Православній церкві України. Деякі історики вважають його вихідцем із Швеції, а український історик Брайчевський припускав, що Аскольд належав до династії Кия. Після вбивства Аскольда Київ захопив князь Олег, який у 882 році проголосив його столицею своєї держави, яку в пізніших історичних працях назвали Київською Руссю.
В часи правління князя Володимира Великого Київ економічно процвітав за рахунок торгового шляху уздовж Дніпра – так званої дороги «з варяг у греки», від країн Скандинавії до Візантійської імперії. Становленню міста як духовного центра держави сприяло запровадження християнства в 988 році – Київ прославився своїми церквами, вишуканим мистецтвом, численними ремеслами, а також дипломатичними відносинами з правителями Візантії, Франції, Англії та інших країн Європи.
При князюванні Ярослава Мудрого в Києві спорудили Софійський собор і відкрили першу бібліотеку, активно розвивалися писемність і культура, кількість міських церков перевищувала чотири сотні. Чисельність населення Києва в ті часи була вищою, ніж у найбільших містах Європи, таких як Гамбург чи Лондон – кількадесят тисяч, до того ж архітектурна забудова міста вигідно відрізнялася від інших естетичністю та нормами, утвердженими на законодавчому рівні.
На протязі своєї історії Київ ворогував з кочовими племенами хазарів, половців і печенігів, проте ще більшої шкоди йому завдавала міжусобна боротьба князівств, з яких складалася Русь. Місто кілька разів піддавалося розоренню, переходячи з рук в руки від одного князя до іншого, внаслідок чого не змогло протистояти Золотій Орді. В 1240 році монгольське військо Батия захопило Київ – від руйнування й вогню вціліло всього близько двохсот будинків, а більшу частину городян було вбито. Монголо-татари майже століття панували на українській землі, і цей час став періодом занепаду Києва та втрати ним ролі столиці.
З 1362 року місто опинилося під владою Великого князівства Литовського і довгий час виконувало лише функції фортеці на нечіткому кордоні між Литвою та монголо-татарами. В 1569 році Київ перейшов під управління Речі Посполитої і став одним з центрів протистояння православ’я та римо-католицької експансії. Завдяки повстанню 1648 року на чолі з Богданом Хмельницьким місто, як і більшу частину України, було звільнено від польського панування, але формальний союз з Москвою, укладений Хмельницьким в 1654 році, надовго віддав Київ під владу Росії.
В XVIII – XIX століттях місто набуло значення великого транспортного й торговельного центру – розвинулося судноплавство Дніпром, в місті з’явилися перші електричні трамваї. Крім того, Київ вважався православним осередком всієї Російської імперії. Після жовтневого перевороту 1917 року влада в місті неодноразово змінювалася, зрештою Київ, як і вся Україна, увійшов до складу Радянського Союзу.
Друга світова війна була для Києва важким періодом з окупацією, руйнуваннями та масовими розстрілами мешканців міста в Бабиному Яру. Повоєнні роки відзначилися масштабною відбудовою, з 1960 року в Києві розпочав роботу перший український метрополітен, а кількість населення в місті перевищила мільйон. В 1991 році Київ вперше від часів Київської Русі повернув собі статус столиці незалежної держави і відтоді продовжує переживати нові події, які поповнюють його славетну історію.
Це місто люблять не тільки кияни – Київ знаходить місце в серці кожного українця, який хоч раз побував у ньому. Українська столиця по праву вважається однією з найкрасивіших європейських столиць – мальовничі береги Дніпра, м’який клімат, безліч зелених парків та скверів створюють особливу ауру, не схожу на атмосферу інших міст.
В Києві кожен може провести час на свій смак – для когось це відвідини храмів, іншим подобаються театри й музеї, а хтось віддає перевагу столичним ресторанам, тижням моди та музичним фестивалям. Швидке й чисте київське метро теж є однією з причин привабливості міста, до того ж чимало його станцій є справжніми мистецькими об’єктами.
Кияни в більшості – гостинні, добрі й чемні люди, завжди готові допомогти приїжджим зорієнтуватися в незнайомому місті. А ще в Києві дуже багато студентів і це надає йому духу юності й завзяття. Взагалі в столиці кожен може отримати широкі можливості для розвитку особистості – до послуг охочих різноманітні курси, семінари та майстер-класи.
Але Київ – це не тільки свято й дозвілля, чимало українців щороку приїжджають сюди в пошуках кращої роботи, тому для багатьох це місто стало другою домівкою, змінило долю й подарувало найкращі роки життя. Тож в День Києва наприкінці травня всі українці вітають свою столицю з її прекрасним святом і бажають цьому величному місту ще багато славних тисячоліть історії.
Новини Сокирянщини – Північно-Бессарабський край в Україні