День боротьби за права кримськотатарського народу
Щороку 18 травня кримські татари відзначають «День боротьби за права кримськотатарського народу». Цей день є важливим і для всього народу України, оскільки киримли протягом століть були сусідами українського народу і також зазнавали утисків спочатку в Російській імперії, а потім – в СРСР. Попри те, що у 2014 році півострів окупувала Росія, увесь світ продовжує вважати його частиною України.
День боротьби за права кримськотатарського народу було впроваджено у травні 2014 року. Відповідний наказ підписав Олександр Турчинов, який на той час тимчасово виконував обов’язки Президента України. Дату було впроваджено з нагоди сімдесятої річниці виселення представників кримськотатарської народності з історичної батьківщини – Кримського півострову.
Події, пов’язані з виселенням кримськотатарського народу із Криму, відбулися у травні 1944 року. Наслідки депортації вражають: усього за 3 дні було виселено понад 180 тисяч осіб.
Все розпочалося з доносу. Записка з наклепом з’явилася на столі Лаврентія Берії 22 квітня, коли ще велися активні військові дії з нацистськими загарбниками. У доносі йшлося про те, що велика кількість кримських татар дезертирувала з Червоної армії. У свою чергу Берія передав цей донос Сталіну та зробив ще додатковий наклеп на кримських татар, мовляв, що вони є справжніми зрадниками та не бажають проживати на прикордонних теренах СРСР. Саме він підкинув пропозицію депортувати численну народність з Кримського півострову та поселити їх в Узбекистані.
11 травня 1944 року Державний комітет оборони Радянського союзу прийняв секретну постанову про виселення кримських татар. Мова в цьому документі йшла про те, що представники кримськотатарської народності начебто брали участь у масових зрадницьких заходах та співпрацювали з ворогом, відстоюючи інтереси загарбника. Разом з тим жодне з цих звинувачень не було доведено. І якщо були поодинокі випадки дезертирства та колабораціонізму, то вони були розглянуті окремо, а такі особи були засуджені.
Операцію по виселенню кримських татар було розпочато у ночі, а саме о 3:00, 18 травня і вона тривала до 20 травня 1944 року. У цих подіях брало участь понад 30 000 співпрацівників Народного комісаріату внутрішніх справ СРСР. Люди мали лише півгодини на збори. За документами кожна родина мала змогу взяти до 500 кг особистих речей, проте в реальності кожній людині ледь вдалось зібрати до 30 кг одягу та продуктів. Майно, що люди залишили після, себе було просто конфісковане на користь держави.
Всього за 3 дні представників киримли перевезли до різних залізничних станцій Криму, звідки спеціальними потягами відправили до Узбекистану.
За цей час було депортовано близько 200 000 осіб, для цього було задіяно понад 60 ешелонів. А юнаків з кримськотатарських сімей було мобілізовано до різних військових формувань Казахстану. Близько 6 000 осіб отримали звинувачення у колаборації з фашистами та іншими противладними елементами та були арештовані і скеровані до ГУЛАГу. Багато людей загинули в дорозі.
Родини, що поверталися на свою історичну землю, стикалися з великою кількістю проблем. Зокрема, після їхньої депортації на їхніх землях почали проживати інші люди.
У часи вже незалежної України киримли отримали повну підтримку з боку влади, було створено всі умови для їх проживання. Проте Автономна республіка Криму не стала національно-територіальною автономією. В результаті контролювати півострів стали проросійські сили. Проросійські політичні еліти почали озвучувати бажання виходу зі складу України та приєднання до Росії. У 2014 році півострів окупувала Росія, після чого було проведено незаконний “референдум”.
Займаючи проукраїнські позиції, кримські татари викликали негативне ставлення до себе з боку російської влади. Вони зазнають масових арештів та переслідувань.
Новини Сокирянщини – Північно-Бессарабський край в Україні