Увага! Самшитова вогнівка – новий небезпечний шкідник
Самшит – один з найдавніших декоративних чагарників, який використовується в ландшафтному дизайні для озеленення територій і створення живоплотів. Ця декоративна рослина відноситься до розряду вічнозелених, тому навіть взимку тішить свого господаря бездоганним виглядом. Як і інші види рослин, самшит пошкоджують різні хвороби та шкідники. Одним із небезпечним шкідником самшиту, який масово поширюється, є самшитова вогнівка.
Самшитова вогнівка вражає здорові кущі самшиту, унаслідок чого вони зсихають і відродити їх дуже складно, або ж неможливо. У 2021 році шкідник набув поширення на території Чернівецької області.
Самшитова вогнівка – це вид метеликів. Їх гусениці живляться листками самшиту. Розвиток вогнівки проходить дуже швидко – за літо з’являються мінімум два покоління шкідника. Якщо сприятливі умови – тепла весна, затяжна осінь, може з’являтися і три покоління. Самки відкладають яйця зеленувато-жовтого кольору купкою на нижню сторону листків рослини самшиту. Далі з’являються гусениці – зеленувато-жовті, можуть бути жовтувато-коричневими. Часто буває, що люди не звертають увагу на перші ознаки ураження куща шкідником, а потім боротися з ним вже пізно.
На перших порах молоді гусениці скелетують листки самшиту – виїдають м’якоть нижньої частини, залишаючи зверху плівку. Це перша ознака пошкодження. Пізніше гусениці обгризають листки повністю, залишаючи центральну жилку та, інколи, зовнішні краї листка. Пошкоджені гілки облітають шовковими нитками. Зимують гусениці в павутинному коконі між склеєними докупи листками.
Самшит має у листочках алкалоїди, які є отруйними для багатьох комах. Самшитова вогнівка навпаки з’їдає ці листочки, нагромаджує в собі алкалоїди, тому її гусениці не люблять птахи. Хоча є відомості, що її поїдають горобці та шпаки, але не настільки масово, як би нам того хотілося. Шкідник буквально обплітає кущі самшиту шовковими нитками. Більше того, коли вогнівка з’їдає все листя, починає гризти кору молодих пагонів, не даючи шансів наступного року відновитися рослині. Коли шкідника багато, він починає переходити на інші дерева, наприклад, – ясени, клени. Але ці дерева не є кормовою базою, тому і не живиться їх листками, а отже, як правило, шкідник гине.
Тим, хто має самшит і хоче зберегти його, радимо постійно тримати ці рослини під контролем, проводити обробку спеціальними препаратами декілька разів впродовж сезону.
Самшитова вогнівка живе відкрито – на неї діють практично усі інсектициди, які застосовуються у боротьбі із шкідниками. При цьому має бути потужний струмінь оприскувача, щоби препарат проникав у середину куща. Застереження – оскільки препарати отруйні, вони діють, у тому числі, на корисних комах. Якщо десь поблизу є пасіка, кущі самшиту після обробки потрібно обов’язково накривати агроволокном, щоби бджоли не сідали і не гинули.
Зокрема, для боротьби зі шкідником можна застосовувати як і хімічні препарати так і досить ефективним у боротьбі є застосування біопрепаратів.
Першу серію обробок необхідно проводити весною з інтервалом у два тижні, протягом літа повторити дві-три серії (кожна серія із двох обробок з інтервалом між ними півтора-два тижні). Якщо є перші ознаки пошкоджень, то кущі самшиту доцільно обробити навіть восени – гусениці можуть живитися практично до перших морозів, тому чим більше гусениць в цей період буде знищено, тим менше їх перезимує. Щодо застосування біологічного методу боротьби, то слід врахувати, що бактеріальні препарати найкраще застосувати на перших етапах пошкодження куща молодими гусеницями та за температури повітря 17-18°С. Окрім того, бактеріальні препарати діють не так швидко, як хімічні, тому до своєї загибелі гусениці ще можуть пошкоджувати листки.
Ігнорування появи цього шкідника, призведе до загибелі насаджень самшиту і доведеться викорчовувати його залишки. Необхідно постійно проводити боротьбу із самшитовою вогнівкою, або замінювати насадження самшиту іншими рослинами, які даний шкідник не пошкоджує.
Новини Сокирянщини – Північно-Бессарабський край в Україні