Про історію дати святкування Різдва та проблему двох календарів.

Раніше не було точної дати, коли християни святкували б Різдво. Її нема в Біблії, про неї не згадують в жодному офіційному документі. При цьому у світі поширені дві традиції: святкувати Різдво 25 грудня чи 7 січня. Чому так склалося та чи можливо для українців відзначати одне свято?

Хоча місяць і день народження Ісуса невідомі, церква на початку четвертого століття нашої ери встановила універсальну дату Різдва — 25 грудня. Вона зручна, адже відповідає як даті зимового сонцестояння, так і йде одразу через дев’ять місяців після Благовіщення, що святкують 25 березня. Як з однієї дати стало дві? Відповідь — два різні календарі: юліанський та григоріанський.

Календар старого стилю

За часів Давнього Риму, у 46 році до нашої ери, Юлій Цезар запровадив календар, що майже схожий на сучасний – юліанський. Він уперше узгодив тривалість календаря з повним обертом планети навколо Сонця (365 днів на рік). Уже у 325 році цей календар став обов’язковим для всіх християнських країн.

Але він виявився неточним. Римляни зробили помилку та прорахували час оберту Землі навколо Сонця. Він триває на 12 хвилин повільніше. Через це юліанський календар зміщується — за півтори тисячі років він зсунувся на 13 днів.
Це помітили, але не так швидко. Лише у 16 столітті Папа Римський Григорій XIII наказав внести поправки до календаря. Деякі роки, що раніше були високосними, стали невисокосними. Це зменшило розходження календарів із 12 хвилин до 26 секунд на рік. Так, 1582 року перескочили одразу з 4 жовтня на 15-е. А календар назвали на честь Папи.

Читайте також:  На вулиці Садовій у місті Чернівці розпочали ремонт дороги

Багато країн світу перейшло за вказівкою Риму на новий календар. Але деякі, зокрема Російська імперія, в складі якої була Україна, залишили календар старого стилю.
Це сталося радше з політичних мотивів, каже Петро Кралюк, професор Острозької академії, у колонці Радіо Свобода. Патріархи тоді залежали від влади турецьких султанів. Турки ж, які здійснювали активну експансію на європейські терени, були зацікавлені в конфліктах між католиками й православними.

Ще однією причиною була необхідність збереження етнічної самоідентифікації русинів-українців. Це робили шляхом «розрізнення» поляків-католиків та українців у 16-17 столітті, зокрема завдяки відзначенню релігійних свят за різними календарями.

Прийняття нового стилю

І все ж на початку 20-го століття григоріанський календар визначили світовим стандартом. Це сталося і в Україні 1918 року під керівництвом Української Народної Республіки.

Читайте також:  За місяць Чернівці заробили понад 300 тисяч гривень на сортуванні сміття

Вирізка з газети “Нова Рада” від (17 лютого) 2 березня 1918 року

Його літочислення назвали новим стилем. Цей же календар запровадили й більшовики, але не церква, яка не хотіла покидати традиції. Зокрема йдеться про Російську православну (РПЦ) й церкви, які перебувають у сфері її впливу. Всі ж православні країни, які на початку 20 століття змінили календар (деякі з них на новоюліанський), такі як Естонія чи Фінляндія, намагалися вирватися з лещат впливу російської церкви. Зараз, як наголошує Петро Кралюк, усі вони або у складі Євросоюзу, або наближені до нього.

Чому Україна не приймає зміни?

Уся справа в традиціях, каже історик. Вони є «важким тягарем», від якого українцям складно відмовитися. І не просто так, адже до такого ставлення значно доклала зусиль Російська православна церква.
Що тут казати, якщо її представники не лише відмовляються переходити на новий стиль, але й загалом хочуть повернути країну до Юліанського календаря. Про такі бажання заявив представник РПЦ, пояснюючи, що Російська церква залишається єдиною берегинею традицій у Росії.

Фото: 24 канал

«Календар — це не цифри на папері, а частина картини світу народу. Ми перебуваємо у своїй православній парадигмі і в ній повинні залишатися», — каже Олександр Щипков, передає РБК.

Читайте також:  У Берновому фермери розорали землі заповідника

Зазначимо, що неточність юліанського календаря поглиблюється за роки, і вже 2101 року через розбіжність Різдво припадатиме на 8 січня.

Більшість українців (понад 58%) наразі проти перенесення Різдва на 25 грудня, за дослідженнями Групи «Рейтинг» цьогоріч. І все ж за останні 5 років кількість прихильників єдиного свята зросла з 15% до 26%.

Важливим поштовхом до цього стало у 2017 запровадження державного вихідного 25 грудня. Так, уже п’ятий рік поспіль Україна святкуватиме два Різдва. Окрім нас, двічі святкують Різдво в Молдові, Білорусі, Еритреї та Лівані.

Українська православна церква швидше орієнтується на настрої громадськости у цьому питанні та підтримає реформу лише за бажання вірян. Поки що церковні ієрархи побоюються, що перехід на новий календар (григоріанський) може спровокувати протистояння та розкол серед українських християн, пише Радіо Свобода.

Фото: olenavedmid

А втім, цьогоріч Митрополит Київський і всієї України Епіфаній прогнозував, що впродовж наступних 10 років українці перейдуть на святкування Різдва з усім світом.

«Але щоб це відбулося правильно, треба мудро діяти. Ми святкуємо 25-го, просто за різними календарями. Так, цю помилку треба буде виправити», — каже Епіфаній.

Західна Україна

Інформує: Shpalta.media

Залишити відповідь