Чи справді ціна за газ в Україні зросте на 70%, що впливає на підвищення вартости та чи вистачить палива на опалювальний сезон для населення й бізнесу, читайте у матеріалі.

Упродовж декількох місяців у Європі ціна на газ була рекордною та доходила майже до 2 тисяч доларів за тисячу кубів. Ця ситуація вплинула і на Україну, де впродовж декількох тижнів з’являлася інформація про критичність ситуації та підвищення вартости газу на 70% для населення.

Скільки доведеться платити українцям за куб газу, розповіла директорка ТОВ «Чернівцігаз Збут» Катерина Параска.

«Ціна до кінця квітня 2022 року для населення фіксована і становитиме 7,99 грн. Для містян це як подушка безпеки від різкого зросту ціни у цей період. Та для забезпечення контракту з НАК «Нафтогазом» потрібно розраховуватися за постачання. Якщо ми не зможемо заплатити за місяць поставки, контракт буде анульовано», — зазначає Катерина Параска.

Вона переконує, що для населення на цей опалювальний сезон блакитного палива вистачить. А от із бізнесом трохи складніше.

Ситуація з бізнесом

«Для бізнесу газ закуповують на європейських ринках. Із січня 2021 року ціна почала зростати — була 10 гривень. Усі сподівалися, що влітку на енергетичних біржах вона знизиться, але цього не відбулося. Скоріш за все, через зменшення потужности реверсу газу через Україну. Зараз ціна становить близько 40 гривень за куб. До цього треба додати транспортування газотранспортною системою України, тобто тариф на потужність – 164 грн за тисячу кубів та мінімальна націнка постачальника – 10 гривень на тисячу кубів. Якщо збільшиться попит, то збільшиться і ціна», –  каже директорка «Чернівцігаз Збут».

Підвищення тарифу на газ залежить від попиту. Оскільки взимку він більший, відповідно і ціна зростає, зазначає Катерина Параска.

«Українська енергетична біржа прив’язана до європейських хабів. Оскільки на європейських ринках відбувся стрибок цін, це вплинуло і на цінову політику в Україні», — каже пані Катерина.

Після відкриття ринку газу в Україні (1 серпня 2020 року) держава не втручається у цінову політику для промисловости. 

«Держава підписала з НАК «Нафтогаз» меморандум щодо ціни на паливо для бюджетних організацій та підприємств ТКЕ (теплокомуненерго) за пільговою ціною. Тобто садочки, школи сплачуватимуть близько 17 гривень за куб газу з урахуванням ПДВ. Тому наразі лише бізнес залежить від європейських ринків», — каже Катерина Параска.

Користувачі газу могли зекономити, якби скористалися акцією «Твій газ – рівномірний платіж», запевняє директорка підприємства.

«Скористатися акцією можна було до кінця вересня. Цей тариф зможе взимку допомогти зекономити 40%. Це діє так: розраховуємо профіль споживача і скільки він споживав газу за такий самий період торік. Число ділимо на 12 місяців. Споживач і взимку, і влітку платить однаково. Якщо людина перебрала замовлений газ у квітні, їй його рахують також по 7,99 навіть у травні. А той, хто подав показник не у квітні, а в травні, не зможе скористатися вже цією опцією», — розповідає Катерина Параска.

Читайте також:  172 нових випадки COVID-19 на Буковині, 67 з них - у Чернівцях

Директорка зазначає, що контролювати споживання газу можна завдяки  індивідуальним лічильникам. Це вигідніше, ніж за нормами споживання.

Вартість розподілу газу

У різних медіа поширювали неправдиву інформацію про те, що тарифи на розподіл газу наступного року у Чернівцях зростуть до 6,37 гривень за наявних зараз 1,78 гривень без ПДВ.

Національна комісія з державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП, Регулятор) цю інформацію спростувала та пояснила, як формують ціну на розподіл палива.

«Згідно з чинним законодавством, тарифи на послуги розподілу природного газу на наступний рік НКРЕКП затверджує щорічно, як правило – у грудні попереднього року. Тож жодних рішень про затвердження таких тарифів на наступний рік не ухвалювали», — мовиться у повідомленні НКРЕКП.

Також Регулятор зазначає, що навіть гіпотетичне коригування тарифів на розподіл природного газу на 2022 рік в середньому по Україні не може перевищувати рамки інфляційних процесів.

«Наміри окремих облгазів надзвичайно суттєво підвищити тарифи на розподіл блакитного палива не означають, що це відбудеться. У проєктах розрахунків, які публікують облгази на своїх офіційних сайтах, пропонують зростання цін на розподіл на 2022 рік від 61% (ВАТ «Кіровоградгаз») до 443% (АТ «Луганськгаз»). Оператори пояснюють такі проєкти розрахунків здебільшого різким зростанням ринкової ціни природного газу», — мовить Регулятор.

Проте НКРЕКП затверджує не бажані, а лише економічно обґрунтовані тарифи. Тож усі розрахунки перевірятимуть.

«Досвід минулих років свідчить, що тарифи на розподіл природного газу затверджують у значно нижчих розмірах, ніж попередньо розраховані операторами газорозподільчих мереж. Немає підстав сумніватися, що так буде і цього року», — підсумував Регулятор.

У пресслужбі «Чернівцігазу» пояснили, що проєкти розрахунків щороку подають наприкінці жовтня. А Регулятор аналізує та затверджує тарифи на наступний рік у грудні.

Тож якою буде ціна на розподіл газу 2022-го, поки невідомо. Однак вартість виросте. Адже збільшилася ціна на природний газ.

Що впливає на стрибок цін на газ в Україні

Економіст, професор Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Богдан Сторощук пояснює, що саме відбувається в Європі та які фактори передували ситуації з блакитним паливом.

Довідково: Спотова ціна (Spot price) — поточна ринкова ціна, за якою в певний час і в певному місці продається реальний товар або фінансовий актив на умовах негайного постачання. Розрахунки за спотовими угодами зазвичай відбуваються через два робочі дні після їх укладення.

«Перш за все треба розуміти, як забезпечують газом країни, які його не мають. Є дві основні схеми. Перша – магістральні трубопроводи. Це найбільш розвинена схема в Європі. Друга – перевезення газу у зрідженому вигляді у газовозах», – пояснює Богдан Сторощук.

Читайте також:  НОВІ ПОСЛУГИ У СФЕРІ БУДІВНИЦТВА ЗАПРОВАДЖЕНО НА ЗАСТАВНІВЩИНІ (відео)

 Європейський ринок газу

Якщо брати європейський ринок газу, то він складається з двох величезних частин, які мають суттєво різні механізми функціонування.

Перша частина – довготривалий ринок. Газові оператори країн укладають угоди з газопостачальними фірмами. Паливо постачають по трубопроводу в Європу з трьох напрямків: Росії (третина ринку), Північної Африки (менше чверті) та газ із Північного моря (більше третини). А решту доправляють газовозами, переважно з Катару. Таким чином Європа отримує довготривалий газ. Його постачають за завчасно фіксованими цінами.

 «У Європі, на відміну від України, немає традиції індивідуального споживання газу. Використовувати паливо для індивідуального обігріву приміщень, води, приготування їжі – трохи дико. Основним джерелом для цих потреб має бути електроенергія.
Наприклад, у нас дуже пишаються тим, що Буковина має високий рівень газифікації – вище 80%. А такі райони, як Вижницький, газифіковані майже на 100%. Якщо порівняти з сусіднім Сучавським повітом у Румунії, то там, здається, 15% газифікації. І вони не збираються її далі розвивати. (При тому, що ця країна має свій газ.) Бо використовують електроенергію замість газу», — зазначає Богдан Сторощук.

Друга частина ринку газу – спотовий або терміновий.

Спотовий ринок – це не більше 20% загального об’єму газу. Відповідно, той стрибок цін у Європі, який дійшов майже до 2000 доларів за тисячу кубометрів, стосувався лише спотового ринку.

«Чому так сталося? До початку пандемії всі прогнозували спад, тому європейські країни зменшили об’єм контрактованого газу. У багатьох із них, до речі, цієї зими завершуються довготривалі контракти з російським «Газпромом». Тож на спотовому ринку було багато потреби, але мало хто пропонував «зайве» паливо. «Газпром» за довготривалим контрактом відмовлявся виходити на спотовий ринок із додатковими об’ємами газу. Формально звинуватити його в чомусь важко. Але в європейському законодавстві є таке поняття, як зловживання ринковою владою. Навіть у нас у законодавстві воно закріплене, але не всюди його використовують правильно», — пояснює Богдан Сторощук.

Фото з фейсбук-сторінки Богдана Сторощука

Якщо говорити про стрибок цін на паливо в Україні, то вона логічна, адже ігнорувати європейський ринок газу не можна.

«В опалювальний період у сховищах, грубо кажучи, 70% газу. Зрозуміло, що Україна буде змушена докуповувати його. В Росії неприйнятно, тому братимемо на європейському спотовому ринку. Наразі це близько тисячі доларів. Ми маємо значні об’єми видобутку свого газу. Його достатньо для комунальних потреб. Однак промислові потреби наш газ не закриває», — каже Богдан Сторощук.

Власний видобуток газу

В Україні є традиційні звичайні та обширні родовища сланцевого газу. Останні мають дві основні площі: Олеську та Юзівську. Юзівську і вважають причиною початку війни на Сході, каже Богдан Сторощук.

«Що могла б зробити держава? Цікаву ідею подав Михайло Кухар, директор аналітичного агентства «Ukraine Economic Outlook». Він пропонує дати повні податкові канікули для всієї газовидобувної промисловости України. А також змусити операторів газотранспортної системи прокладати газопроводи до нових родовищ. За таких умов за 3-5 років можна наростити власний видобуток до необхідного рівня. Але тут варто пам’ятати, що ми не можемо просто продавати газ значно дешевше, ніж він коштує у світі. Тому нам треба також лібералізувати власний газовий ринок», — зазначає Сторощук.

Читайте також:  За добу в Україні - ​14 200 нових випадків COVID-19

Як змінити постачальника?

Наразі на ринку газу в Україні працюють приблизно 700 компаній. Порівняти їхні пропозиції можна за допомогою сервісу «Газотека» на сайті «ГазПравда», який створили за підтримки «Нафтогазу». А також через мобільний застосунок EnergyOnline, який розробила Національна комісія з регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Перш ніж подати заявки на зміну постачальника, варто промоніторити історію та його фінансові показники: як довго компанія на ринку, її економічну ситуацію, терміни та умови оплати газу.

Також варто звертати увагу на інструменти зв’язку з клієнтами, як-от гарячої лінії, ботів у месенджерах та наявність сайтів. Це дасть можливість перевіряти споживання газу та вводити показники лічильника онлайн.

Після визначення з провайдером потрібно подати заявку на зміну постачальника та невеликий пакет документів, що посвідчують особу, право власности або розпорядження помешканням. Також останню платіжку за доставку палива та EIC-код (персональний код ідентифікації споживача як суб’єкта ринку природного газу), який вказують на ній. Його також можна дізнатися, зателефонувавши на гарячу лінію провайдера чи зареєструвавшись на сайті 104.ua.

Додатково повідомляти чи отримувати якісь документи від попереднього провайдера не потрібно. Перехід відбувається автоматично, а в процесі газ не відключатимуть.

Змінити провайдера можуть мешканці як приватних, так і багатоквартирних будинків.

Що у підсумку? 

Отже, український ринок газу не може ігнорувати зростання цін на паливо у Європі. Недостатня кількість видобутку власного газу, малі газові контракти країн ЄС, завершення цього року багатьох довготривалих угод на постачання палива в окремих країнах, пандемія та орієнтування на «зелені» електроносії — це ті фактори, які безпосередньо впливають на вартість газу в Україні.

Якщо звичайні споживачі поки захищені від великого стрибка цін завдяки підписаному меморандуму, то підприємства такої «подушки безпеки» не мають. Адже якщо газу не вистачить на цей опалювальний сезон, то Україна буде змушена закуповувати його на європейських ринках за завищеною ціною на спотовому ринку. А отже, і продавати дорожче. А от наскільки й коли відбудеться цей стрибок цін, залежить від того, які запаси газу є в України та коли вони закінчаться.

Фото Ігоря Константинюка
Ілюстрації Іванки Шевчук

Цей матеріал виготовлено в межах проєкту «Західноукраїнська медіамережа» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Зміст продукції є винятковою відповідальністю онлайн-медіа Шпальта та не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.

Західна Україна

Інформує: Shpalta.media

Залишити відповідь