Виріб Скопинскої фабрики з колекції ЧХМ
facebook.com/CZARTMUZ
A
A
A
У фондах музею – дві фігурні декоративні посудини з м. Скопино
У Чернівецькому обласному художньому музеї сформувалася колекція художньої кераміки, яка охоплює не тільки регіони України, а і близьке зарубіжжя.
У фондах музею, у групі зберігання “кераміка” знаходяться дві фігурні декоративні посудини з м. Скопино Рязанської обл. Скопинський гончарний промисел – традиційний центр народного мистецтва. Своїм виникненням він зобов’язаний глині, що залягає у великих кількостях в околицях міста Скопино. Про це йдеться у дописі молодшого наукового співробітника наукового відділу фондів ЧХМ Ірини Міхєєвої на сторінці музею.
Перші письмові джерела про гончарний промисел відносяться до 1640 р. Виробництво було засновано у 1860-х роках братами Оводовими. Промисел поступово розвивався. Вироблявся гончарний посуд для селянського побуту, пічні труби, цегла, черепиця. У другій половині ХХ ст. в Скопино з’явилася глазур (полива), яка прославила його далеко за межами краю. Виникло виробництво глазурованих фігурних посудин і свічників, багатоярусних посудин, прикрашених складною ліпниною, інколи у вигляді дивовижних звірів, або з фігурами птахів, риб і тварин. Особливим був образ птаха Скопи, від імені якого і виникла назва міста. У 1969 році, на базі артілі “Керамік”, була створена Скопинська фабрика художньої кераміки. В наш час, як і раніше, найцікавіші, по-справжньому унікальні твори робляться авторами вручну на гончарній основі, потім частини з’єднуються рідкою глиною (шлікером) і твори прикрашаються рельєфним і вдавленим орнаментом. Зверху вироби покриваються темно-брунатною, яскраво-зеленою, густо-жовтою і рідше синьою кобальтовою поливами. При випалюванні крупинки поливи плавились нерівномірно, розпливались, живописно розтікаючись.
Перший із виробів Скопинскої фабрики з колекції ЧХМ – складної конфігурації. В його основі – куманець із наскрізними круглими отворами, на круглому піддоні з високою ніжкою, з високою шийкою, прикрашений складною ліпниною. У нижній частині обабіч ніжки – два ведмеді спинами до неї, задні лапи на піддоні, передні підтримують куманець. На носику стилізоване зображення дятла (дзьоб, лапки і хвіст з’єднані з носиком посуду, крила прилягають до шийки посуду). Ручка – кручена (нагадує коника).
Другий виріб (куманець) теж складної конфігурації (подібний до першого), але з дещо іншою ліпниною. В нижній частині, на краю піддона, між кільцями – порося, що лежить. Ручка вигнута, завершується головою барана. У верхній частині, між носиком та шийкою куманця – зображення великого птаха (глухаря) з розкритим дзьобом, що кігтями тримається за носик посуду, а розкритими крилами та хвостом вкриває частину шийки. На накривці, замість шишечки – лисиця з довгим хвостом, яка сидить і передніми лапами тримає колобка.
Поверхня обох посудин вкрита дрібноузірними елементами у вигляді кіл, крапок, овалів, зигзагів.
Скопинський промисел завжди відрізнявся широким асортиментом виробів, оригінальними конструкціями посудин, свічників, скульптур.
Новини Чернівецької області