Матеріали свідчать про проголошення української державності на Буковині ще 80 років тому
У Державному архіві Чернівецької області віднайдено унікальні матеріали, які свідчать про проголошення української державності на Буковині ще 80 років тому.
Цей факт підтверджується румунськими та радянськими джерелами. Про це повідомляє виконувач обов’язків генерального директора Державного архіву Чернівецької області Микола Рубанець, ідеться на сайті установи.
Згідно з матеріалами румунського інспекторату поліції, 30 червня 1941 року одним із керівників крайового проводу ОУН Мирославом Кіндзірським на Буковині було проголошено Незалежність.
Мирослав Кіндзірський народився у селі Чорний Потік. Закінчив ліцей, навчався на хімічному факультеті Чернівецького університету.
З 1937 року член ОУН. У 1941 році організаційний референт Буковинського проводу ОУНР. Заарештований румунською Сигуранцою у січні 1942 року, але втік з-під варти. Після проходження вишколу скерований на Східноукраїнські землі (СУЗ). З осені 1942 до березня 1944 року Мирослав Кіндзірський референт пропаганди Одеського обласного проводу ОУН.
У серпні 1944 року переведений на Буковину. У вересні—жовтні 1944 року Мирослав Кіндзірський в.о. провідника Буковинського обласного проводу ОУН, у жовтні—грудні 1944 року — організаційний референт Буковинського обласного проводу ОУН.
Загинув 29 грудня 1944 року під час збройної сутички з військовими НКВС біля села с.Васловівці, похований у с. Чорний Потік.
Проголошення викликало широкий резонанс і отримало підтримку українського населення краю. Під проводом ОУН у ряді населених пунктів регіону було організовано масові збори, створено українські владні структури, поліцію. З громадських споруд знято радянські прапори та піднято національні синьо-жовті стяги.
Перебування влади в українських руках тривало недовго – до приходу німецько-румунських військ.
Румунські джерела тогочасні події характеризують так: «Проміжок часу, про який йдеться, був дуже тривожним, настільки хаотичний, що важко його схарактеризувати. Це свого роду дезорієнтація, соціальне заворушення, невпевненість людей. Війна так сильно потрясла Буковину, точніше громадську думку, що в ті моменти не могло бути й мови про тактику або ясну і визначену політичну лінію, тим більше, що Німеччина не зайняла чітку позицію щодо українського питання».
Спеціалісти архіву продовжують вивчення документів і пошук матеріалів, які зможуть доповнити та об’єктивно висвітлити досі маловідому сторінку з історії Буковини.
Новини Чернівецької області