Екологічність теж залежить від хвилі популярності
З вільних джерел
A
A
A
В Європі сортування відходів – давно вже не вибір, а обов’язок
Екологічність теж залежить від хвилі популярності. Буквально кілька років тому мало не в кожному магазині техніки чи супермаркеті у Чернівцях можна було здати використані батарейки. Коробки стояли відразу біля входу, а працівники запевняли, що їх обов’язково відправлять на утилізацію. Тепер же на запитання: «У вас можна здати батарейки?» здивовано піднімають брови і хитають головами. Мовляв, давно вже не приймаємо.
Але ж річ не у тому, що їх менше почали використовувати. Добрий десяток батарейок знайдеться в оселі кожної сім’ї. А якщо є маленькі діти – то й не один. Куди ж їх дівати після використання? Не у смітник же викидати. У відпрацьованих батарейках міститься свинець, олово, магній, ртуть, нікель, цинк і кадмій. Всі ці токсичні речовини можуть завдати шкоди здоров’ю людини. За підрахунками вчених, одна «пальчикова» батарейка, яку викинули у лісову або паркову зону, здатна забруднити двадцять квадратних метрів ґрунту, або 400 літрів води.
Зрештою, така ситуація у Чернівцях й області загалом не тільки з батарейками. Куди здати люмінесцентні лампи, а чи обов’язково сортувати пет-пляшки? Адже десь стоять окремі контейнери для них, а десь ні. Що робити із макулатурою й чи ще приймають склотару?
За переробку батарейок треба платити
Велика кількість батарейок, які збираються в Україні, насправді не ідуть на переробку. Це пов’язано з тим, що їхня переробка не безкоштовна, за неї потрібно платити. Будувати в Україні завод з переробки батарейок поки не планують, тому їх експортують до Румунії. Щоправда, не всі, а ті, які підписали відповідну угоду із заводом. Чернівецькі чиновники запевняють, що батарейки, зібрані у спеціальних екобоксах, відсилають на утилізацію.
Також на ринку починають з’являтись компанії, які пропонують платну утилізацію люмінесцентних ламп для підприємців.
Зі склотарою у макулатурою ситуація зворотна. За її здачу – заплатять вам. Наприклад, за 1кг паперу – 1,5 грн. Символічні гроші, треба сказати. Тому йдеться саме про формування екологічної свідомості, а не заробітку. Щоб сміття переробляти, його спочатку треба правильно розсортувати.
В Україні на звалища потрапляє майже 95% відходів і лише маленьку частку спалюють, і якась дещиця потрапляє на вторинну переробку. Водночас у деяких країнах Європи все навпаки. Мало того, Данія, Швеція, до прикладу, переробляє не тільки своє сміття, а й закуповує його у сусідніх країнах. За даними Мінрегіонбуду, українці щорічно викидають близько 10 млн тонн сміття, з яких лише 600 тисяч йде на вторинну переробку чи спалюють. Решта захоронюють на звалищах, яких, за офіційними даними, в Україні понад 6 тисяч. Вони займають 9 тисяч гектарів. Ще тисяча гектарів – несанкціоновані стихійні звалища.
Як сортують сміття у Швеції
Справді успішними у питанні переробки сміття можна вважати шведів. Сьогодні Швеція переробляє понад 99% своїх відходів, ще й попутно імпортуючи майже 700 тисяч тон сміття з інших країн.
Буковинка Оксана Міштар переїхала до Стокгольма 6 років тому і розповідає, що спершу дуже здивувалась, як шведи ретельно сортують сміття.
– До переїзду до Стокгольма я не раз була закордоном і бачила, кольорові урни для різного типу сміття. Але у Швеції вперше сама вникала у цю систему, – каже Оксана. – А нещодавно буквально мала не дуже приємну ситуацію. Чоловік виніс вранці сміття й помилково викинув скляну пляшку не у той контейнер. Наступного дня прийшла сусідка й дуже доброзичливо вказала на цю прикрість. Мовляв, треба до сортування сміття ставитися уважніше. Взагалі до сортування сміття у Швеції ставляться дуже серйозно. У багатоквартирних будинках всередині або поряд з будинком встановлено контейнери для збору пластику, скла, паперу, органічних відходів, бляшанок, лампочок, батарейок та електричних приладів. І що цікаво, шведи ще у садочку вчать діток сортувати сміття й пояснюють, у контейнер якого кольору що можна викидати.
Утилізація твердих відходів забезпечуює 20% тепла у шведських будинках. Сьогодні таким чином опалюють майже 900 тисяч шведських домогосподарств. Цікаво, що тонна перероблених пластикових пляшок дозволяє виробити достатньо енергії, щоб повністю забезпечити потреби одного домогосподарства. У Швеції на відходах функціонують 30 електростанцій, що спалюють 5,5 млн тонн сміття на рік.
Важливо, що сортування сміття у Швеції є добровільною справою. Уряд лише проводить інформаційні кампанії, спрямовані на популяризацію ідей роздільного збору відходів.
А ще здати пляшки можна безпосередньо у супермаркеті. Тільки не так, як у нас колись скляні пляшки з-під пива.
– Біля входу у торговельні центри стоять великі бокси, які приймають пет-пляшки з-під води, жерстяні бляшанки з-під пива чи коли різного розміру. За кожну пляшку автомат нараховує гроші, а в кінці видає чек з певною сумою. Що більше здати пляшок – то більшою буде сума. Чек потім можна відразу використати на касі, або переказати цю суму на благодійність, – пояснює Оксана.
Це наочний приклад того, як ціна переробки тари вже закладена у вартість товару. Хочеш платиш, хочеш – здаєш на переробку.
Така система збору пет-пляшок існує не тільки у Швеції, а й в Австрії, Німеччині.
За неправильне сортування – штраф
Першими в Європі сміття сортувати почали німці. Ще 1991 року уряд розробив перші інструкції для сортування сміття, адже це значно спрощує переробку сміття. Економить вартість процесу й відповідно ресурси, а деякі відходи, скажімо, тару, можна використовувати багаторазово.
Зараз Німеччина вважається лідером у сортуванні сміття.
Для кожного типу сміття – свій контейнер, батарейки також можна здати у кожному супермаркеті, стару побутову техніку вивозять окремо, а для непотрібного одягу – свій контейнер.
До речі, за злісне неправильне сортування можуть виписати штраф, або й застосувати санкції до всього будинку через підняття тарифу чи припинення обслуговування. Винесення сміття у ліс є злочином.
Вартість утилізації можна закладати у ціну
Як ви розумієте питання, де подіти батарейки чи використані лампи, у німців не виникає, це врегулювала держава.
– В Європі держава не бере на себе переробку таких відходів, а лише формулює «правила гри». Тоді як оплачують роботу з утилізації батарейок виробники та імпортери, – розповідає екоактивістка Любов Колосовська. – В українських реаліях може йтися лише про вивезення батарейок за кордон на одне з великих виробництв, які сортують та переробляють елементи живлення. Таке вивезення може коштувати декілька копійок у перерахунку на одну батарейку.
А вивозити є що, адже щороку в Україну завозять 3250 тонн батарейок.
Екоактивісти додають, що знижка громадянам, які здають використану батарейку, купуючи нову, матиме набагато кращий результий, аніж закладання ціни утилізації у вартість батарейки.
Куди здати батарейки та люмінесцентні лампи:
- Міська рада (Центральна площа,1)
- Міський дозвільний центр (вул. Героїв Майдану,7)
- Колишня Шевченківська райрада (вул. Героїв Майдану, 176)
- Колишня Першотравнева райдрада (вул. Руська, 183)
Куди здати пет-пляшки, макулатуру у Чернівцях:
– Чернівецьке учбово-виробниче об’єднання УТОС (пункт прийому макулатури, пластику), провулок Ентузіастів, 5, тел. моб. (050) 903 30 04;
– Приватне підприємство “Дасор” (пункт прийому макулатури, склотари, пет-пляшок, брухту), вулиця Ярослава Мудрого, 35, тел. моб. (050) 377 59 77;
– ТОВ “Віза-Вторма” (пункт прийому макулатури, склотари, поліетилену), вулиця Севастопольська, 50-Б, 52 96 24;
– “Вторресурс”, (пункт прийому макулатури), вулиця Головна, 140А, тел. моб. (050) 597-97-57;
Анастасія КРІЗА
Новини Чернівецької області