Пані Галина переконана, якщо вести активний і здоровий спосіб життя, то організм зможе побудувати свій здоровий імунітет
Фото facebook.com
A
A
A
Про це розповіла «Погляду» професорка кафедри клінічної імунології, алергології та ендокринології БДМУ, лікарка-імунологиня Галина Коваль
Наразі пані Галина активно задіяна у боротьбу з пандемією. Її завдання у ролі імунолога – вивчати особливості імунних процесів в організмі людини у відповідь на даний коронавірус і потенційно можливі методи впливу на них. Також вона допомагає у консультуванні пацієнтів із супутньою патологією, підбирає оптимальне імунологічне лікування, яке могло би поліпшити перебіг захворювання, щоб не допустити розвитку тяжких форм, зокрема тяжкого респіраторного дисстрес синдрому. Звичайно, щодня у її графіку – наукові обговорення та консультації з різними фахівцями та спільний з ними пошук ефективних підходів до лікування коронавірусної інфекції.
Незважаючи на неабияку завантаженість, лікарка поспілкувалася з нашим виданням у телефонному режимі.
– Упевнена, що відстежували ситуацію в Китаї. Підкажіть, коли коронавірус добрався до нас, то які «відкриття» зробили, які наслідки недуги не сподівалися побачити?
– В основному, тенденції такі самі. У більшості те, що ми спостерігаємо зараз, уже знали раніше, з досвіду Китаю та інших країн. Певною мірою відмінність у тому, що серед захворілих не така перевага людей старшого віку, як відзначалося зокрема в Італії.
Карантин стимулює формування імунітету
– У чому полягають переваги карантину, він суто стримує поширення вірусу чи ще чинить додатковий позитив?
– Завдання карантину – це якомога краще зупинити поширення самого вірусу, зменшити кількість хворих. Адже ми чудово розуміємо: що менше буде пацієнтів, то легше системі охорони здоров’я впоратися з таким напливом. Але є ще імунологічна точка зору. Це доза, доза самого вірусу. Тобто коли люди дотримуються карантину, коли вони в публічних і громадських місцях використовують засоби індивідуального захисту, то зменшується ризик «зустріти» велику кількість збудника. І навіть якщо хтось не знає, що він інфікований, але при цьому носить маску, то інші люди захищені, або «зустрічають» мінімальну кількість вірусу. Отримавши невеличку дозу вірусу, є великі шанси, що це спричинить не важке захворювання, а дуже легку непомітну форму і відбудеться формування імунітету на кшталт відповіді на вакцину. Тож використання масок, рукавичок та антисептиків має мегавелике значення. Коли потрапляє, наприклад, який-небудь інфекційний агент, скажімо вірус SARS-CoV-2 в дихальні шляхи, там його зустрічають цілі «полки» представників вродженої імунної системи, котрі реагують за шаблоном: «це ворог, це чуже» і намагаються усіма силами його знищити. Але для того, щоб вони могли знищити «недруга», їм потрібно мати відповідні сили. Тобто їхня сила, кількість імунних компонентів, і кількість вірусу повинна бути зіставною. Тож якщо кількість імунних компонентів у людини буде перевищувати кількість вірусу, то є дуже великий шанс знищувати цей вірус одразу, на місці його проникнення. Відтак буде сформовано спеціалізований, ми його називаємо адаптивний або набутий імунітет, котрий уже має набагато більше сили, і він вже може стримувати рецидиви, він може захищати саме проти цього штаму певний час або й усе подальше життя людини. Тому карантинні заходи, соціальне дистанціювання, носіння засобів індивідуального захисту не лише стримують розвиток і розповсюдження вірусу, але й можуть сприяти формуванню імунітету.
Враховуючи особливості цього вірусу, якщо хтось один або двоє-троє не дотрималися карантину чи використання засобів індивідуального захисту, а всі інші це зробили, то вони таким чином захистили решту людей. Або, наприклад, ще інший чинник – коли говоримо про суспільство в цілому, воно ж не є однорідним з точки зору імунітету. У когось імунітет сильніший, у когось він слабший. Так ось, у карантинних умовах, якщо люди виходять лише за певними потребами, можливість «зустріти» цей вірус стає дуже малою. І якщо цей вірус «зустрічається» в цій нікчемній кількості здоровим організмом, з потужною імунною системою, відповідно, він проходить певні трансформації у цьому організмі, які будуть призводити до його ослаблення. Потім він може передатися вже у слабшій формі. Тому це надзвичайно важливо – карантин.
– Якщо перехворіє й одужає основна маса населення, то це забезпечить колективний імунітет?.. Якщо так, то який відсоток має перехворіти?
– Звичайно, я навіть сказала б, не перехворіє, а проконтактує. Якщо дотримуватися карантину, самозахисту, соціального дистанціювання, тоді буде оцей шанс, щоби був контакт з цією мізерною частиною вірусу, який зможе забезпечити формування у більшості людей власного імунітету через легкі форми захворювання або навіть безсимптомні. І якщо це формуватиметься у значної частини населення, за багатьма дослідженнями, 80 відсотків і більше, то створиться так званий колективний імунітет – це щит, котрий захистить ту решту частину населення, яка є найбільш вразливою. Тобто з допомогою цього щита можемо виграти час до того моменту, коли буде створено вакцину, або коли сам вірус, можливо, через пасажі, через «зустріч» із сильними імунітетами, може руйнуватися, слабшати, втрачати свої високолетальні властивості. І навіть якщо, наприклад, ми пізніше вийдемо з карантину, але цей щит 80% і більше населення буде, то вірус уже не буде таким агресивним.
«Отримавши невеличку дозу вірусу, є великі шанси, що це спричинить не важке захворювання, а дуже легку непомітну форму і відбудеться формування імунітету на кшталт відповіді на вакцину»
Галина Коваль
– Є правила чи рецепти, за допомогою яких можна сформувати потужний імунітет?
– Звісно, універсальних рецептів не існує та існувати не може. Але ми повинні розуміти, що імунна система – це система різноманітних факторів і механізмів, які доповнюють один одного, які перекривають один одного, котрі допомагають один одному. Частина з них є генетично детермінованими, вродженими. До прикладу, хтось народився зі здоровим імунітетом, а хтось – із народження має нездатність чинити опір тим чи іншим хворобам. Однак є дуже багато функцій імунної системи, які залежать від нас, оскільки імунітет є результатом багаторічної адаптації та загартовування конкретного організму з конкретною генетикою до навколишніх умов і викликів і можливості імунітету адаптованої/тренованої/загартованої людини набагато більші.
Часто запитують, що важливіше: генетика чи епігенетика? Насправді і те, і те важливо. І епігенетика відіграє чи не найважливішу роль. Тому що епігенетичні чинники, власне, те, що ми робимо, як поводимося, що їмо, що п’ємо, чи відпочиваємо і позитивно думаємо, – вони якраз впливають на активність дуже багатьох генів і вираження їхніх ознак. Тому є рецепти загальновідомі – це здоровий спосіб життя, намагання дати організму абсолютно всі цеглинки для того, щоб він мав з чого побудувати свій імунітет. Це має бути, в першу чергу, повноцінне раціональне харчування, яке має містити усі білки, жири, вуглеводи, мікроелементи, вітаміни. Тому що кожен фактор хоче чогось свого. Комусь потрібно цинку, комусь потрібно, наприклад, заліза, комусь потрібно вітаміну «В», комусь вітаміну «С». І це все повинно бути збалансовано і організм все це повинен одержати. Інколи людина не замислюється над тим, як харчується, але вона харчується насправді незбалансовано, недоодержує якогось важливого мікроелемента і якраз цей мікроелемент може зіграти фатальну роль, тому що може входити до складу якогось важливого фактора, який своєю чергою є вирішальним у цій битві хазяїна, тобто нашого організму, проти вірусу. Тому, в першу чергу, я рекомендую по можливості різноманітне збалансоване здорове харчування. Якщо розглянути харчування, з точки зору імунології, то раціон повинен містити різні овочі, фрукти, кисломолочні продукти, а також все, що можна з’їсти сирим, потрібно з’їсти сирим. Тому що є дуже багато різноманітних речовин, які зазвичай найкорисніші у так званому нативному вигляді. Повинен бути оптимальний склад білків, тому що дуже багато частин і елементів імунної системи є білкової природи, зокрема ті самі антитіла – це ж білки. Достатня кількість поживних речовин є основним фундаментом, основним будівельним матеріалом для забезпечення імунного захисту. Звісно, окрім харчування, також повинна бути нормальна взаємодія вісі нервової, ендокринної та імунної системи. Тобто по можливості потрібно створювати все-таки позитивий настрій, поменше стресу. Адже якщо людина буде завжди перебувати у негативі і у неї буде дуже багато різноманітних страхів, паніки тощо це також буде чинити негативний вплив на імунітет навіть якщо вона в цей момент буде дуже гарно харчуватися. Також відомо, що великий вплив на імунітет чинять фізична активність та загартовування, які розширюють адаптаційні можливості організму.
Тобто основні рекомендації – це здорове харчування, активний спосіб життя, загартовування, позитив і якщо це буде, то організм сам собі уже знайде всі необхідні елементи, з яких буде будувати свій здоровий імунітет.
Ольга ШУПЕНЯ
Новини Чернівецької області