Дослідники припустили, що в основі механізму зникнення летючого вуглеводню лежить вітрова ерозія.
Марсохід Curiosit
Вчені Орхуського університету (Данія) пояснили загадкове зникнення метану в атмосфері Марса, який був непрямим ознакою існування життя. Про це повідомляє видання Science Alert.
Коливання концентрації метану на Червоній планеті носять сезонний характер і варіюються з 0,24 частини на мільярд взимку в північній півкулі до 0,65 частини на мільярд влітку. Дослідники також виявили окремі області на поверхні Марса, з яких вуглеводневий газ періодично вивільняється. Серед можливих причин таких плюмів вчені назвали хімічні процеси на зразок серпентинизации або життєдіяльність живих організмів. Однак процес видалення метану з атмосфери виявився ще більш загадковим.
Дослідники припустили, що в основі механізму зникнення летючого вуглеводню лежить вітрова ерозія, в процесі якої марсіанські мінерали окислюються, а метан — іонізується в такі з’єднання, як метил, метилен і карбін. Іонізований газ зв’язується з атомами (наприклад, кремнію) на поверхні мінеральних порід. Цей процес протікає швидше, ніж фотохімічні реакції, що може пояснити, чому метанові хмари на Марсі різко зникають.
Ті ж хімічні процеси здатні призводити до утворення токсичних сполук — пероксидів і супероксидов, — роблять неможливим існування живих організмів на поверхні або поблизу неї.
Наука і технології