Давно доведено: можна відучити мозок занадто багато турбуватися, якщо прикласти певні зусилля.
Вчені працюють над цим питанням вже п’ятнадцять років, адже надмірні хвилювання не тільки заважають зосереджуватися на важливому — вони ще й серйозно псують здоров’я.
Ось статистика, яка сподобається всім людям тривожним: тривале хвилювання (навіть невелике хронічне занепокоєння, яке і повноцінним тривожним розладом назвати-то не можна) на 29 % збільшує ризик померти від серцевого нападу і на 41 % — від раку.
Насправді, якщо вірити даним цього дослідження за участю 8000 випробовуваних, постійні переживання збільшують шанси померти в принципі від чого завгодно, і чим більше стресу проживаєтся кожен день, тим вище ризик.
Крім того, давно відомо, що тривога шкодить практично будь розумовим процесам. Вона не тільки звужує фокус уваги, а також послаблює імпульси контролю і забирає у мозку продуктивну потужність, яку можна було б направити на інші дії. Крім того, з часом через тривоги зменшується гіпокамп — критично важливий для процесів пам’яті відділ мозку.
І хоча нещодавно виявилося, що у тривожного темпераменту є певні переваги — наприклад, його володарі краще вміють співпереживати і швидше реагують в кризових ситуаціях — в цілому тривогу не можна назвати станом, в якому мозок працює найбільш ефективно.
Деякі вчені, у тому числі Илейн Фокс і її оксфордські колеги, вважають, що різниця між людьми, що пояснюється різними підходами мозку до обробки інформації з навколишнього світу.
У своїх дослідженнях і книзі «Дощовий мозок, сонячний мозок» (Rainy Brain, Sunny Brain) Фокс доводить, що в основі всього лежить протистояння двох найдавніших і потужних нервових ланцюгів, одна з яких відповідальна за пошук небезпек, а інша за виявлення потенційних заохочень, — і того, наскільки добре вони з’єднані з більш новими, розумовими відділами мозку.
Відхилення в ту або іншу сторону називають когнітивними спотвореннями. Коротше кажучи, передбачається, що ми і самі не відаємо, що творимо. За словами Фокс, напрям і сила когнітивних спотворень і роблять нас тими, хто ми є, — впевненими у собі, цілеспрямованими і ризиковими або мовчазними і тривожними.
Виходить, знову все зводиться до того, як ми звикли розпоряджатися обмеженим ресурсом своєї уваги. Зараз мова йде про увагу автоматичному: воно спрацьовує за мілісекунди і направляє фокус на ті елементи оточення, які з якоїсь причини вважає особливо важливими.
Тут особливо важливо ось що: все це відбувається на несвідомому рівні, і виходить, що наша свідомість постійно поглинає спотворену інформацію про світі. Саме тому особливо складно контролювати ці процеси. Як змінити поведінку, яке ти навіть не усвідомлюєш?
Негативні когнітивні спотворення часто шкідливі, хоча вони виникли не без причини: ними було зручно користуватися, коли долі вершили великі зубасті хижаки і незнайомці з палицями, відмінна економія часу, якщо потрібно діяти швидко. Оборотна сторона несвідомої природи подібних спотворень в тому, що наші уявлення про світ — безпечний він, чи варто труситися над кожним кроком — здаються нам точним відображенням реальності, хоча насправді це далеко не так.
І якщо ви хочете змінити свій погляд на світ, якщо вам не хочеться все життя конфліктувати, передчасно посивіти і зійти в могилу у кольорі років, — цього не так вже й важко досягти. Нам пощастило, адже дрібниці на зразок межі між свідомістю і несвідомим не заважають працювати законами нейропластичності; а Фокс і її колеги шукають способи перевести проблемні когнітивні спотворення в позитивне русло. По-моєму, це цілком гідна завдання. Особливо враховуючи, що деякі дослідження довели: щоб шкідливі когнітивні спотворення поступилися місцем позитивному погляду на життя, достатньо всього кілька хвилин в день присвятити певної психологічної комп’ютерній грі.
Наука і технології