За вікном минає перший тиждень лютого, а ще й досі в пам’яті багатьох з нас зринають яскраві і неповторні моменти різдвяних свят. Серед них — Святвечір і щедрування, Різдво, колядки, а також маланка, яку особливо активно відзначають на Буковині, і на Кіцманщині зокрема.
Саме для того, щоб зберегти всю красу цього унікального явища, передати увесь його колорит, гумор та емоційний запал, виникла ідея зняти документальний фільм про активних учасників районних та обласних фестивалів, їх неодноразових призерів — суховерхівську маланку.
Про особливості творчого і непересічного процесу зйомки фільму читачам газети «Вільне життя» розповідають ідейна натхненниця маланки з Суховерхова, її організатор, учасниця та незмінна ведуча Ярослава Раковіца і автор та керівник проекту «Моцне TV» Андрій Фівчук.
— Ярославо Петрівно, перш за все розкажіть про роль і значення маланки для вашого села.
— Я переконана, що маланка для Суховерхова стала справжнім оберегом, адже якщо у нас немає маланки, чомусь все іде не так. Молодіжний азарт, який привносять у це дійство хлопці та дівчата, дарує односельцям відчуття того, що їх рід і звичаї продовжують жити. Коли молодь перевдягається, як у нас кажуть, перебирається (звідси і слово переберія – авт.), навідується чи не в кожну оселю, то люди отримують натхнення і віру в те, що всі будуть жити в добрі, в злагоді.
А ще маланка є тим заходом, який об’єднує сельчан, гуртує молодь і всі покоління суховерхівців. Старші люди бачать, що молодь активна, зацікавлена, а значить, село має майбутнє.
— Які етапи включає в себе звичай маланкування?
— Часом організаторам суховерхівської маланки дорікають, що, мовляв, їхній виступ щороку містить одні і ті ж елементи, і повторюється. Ми б раді щось змінити, але традиція є традиція. Вже починаючи з підготовки, процес маланкування складний і відповідальний. Найважче вибрати калфу — за звичаєм це нежонатий хлопець, який вже повернувся з армії, лідер, який має повагу та підтримку, який може згуртувати довкола себе молодіжний гурт. А ще калфа бере на себе відповідальність за організацію вечорків і має забезпечити під час цього обрядового дійства харчування для учасників маланки. Коли калфу обрано, хлопці розподіляють між собою ролі Маланки, Діда, Баби, Гуцула, Гуцулки, Козаків, Жида і Кози. Особливо суховерхівська маланка славиться Козаками. Їх вибирають за статурою та зростом. Стати учасником переберії — то велика честь і відповідальна місія. Зазвичай, учасниками цього дійства є в середньому 70-100 чоловік. Переберія обов’язково має відвідати ту оселю, де є незаміжня дівчина. Та окрім того, маланку чекають в кожній хаті, і коли хтось з господарів має бажання запросити до себе молодь, то не обминаємо нікого.
— Цього року налагодилася співпраця суховерхівської маланки і Моцного TV. Впевнена, що ти, Андрію, детальніше розповіси про цей спільний проект і яких результатів ви чекаєте від нього. В чому полягає ідея фільму?
— Зараз саме триває робота над фільмом про суховерхівську маланку. Основний матеріал було відзнято протягом двох днів 13 і 14 січня, які я провів разом з переберією. Фільм документальний за своїм жанром і має на меті показати, як все це відбувається з точки зору учасників, як вони готуються, перевдягаються, проходять всі етапи дійства: жартують, спілкуються, танцюють, перепочивають, підкріплюються, розпалюють вогнище, виступають на сцені, гостюють у священика, одним словом маланкують. Розповідає про все пані Ярослава, яка запрошує глядача і веде його у цей короткий, але такий яскравий період маланкування.
— Чому було обрано саме документальний жанр?
— Хотілося спробувати себе у документалістиці і одночасно зберегти гумористичний стиль «Моцного TV», показати веселу і жартівливу сторону переберії. Тобто, щоб вийшла весела документалка. Це справді для мене творчий експеримент. Та я переконаний, що все вдасться, адже люди, які формують основний склад суховерхівської маланки, заряджають своїм настроєм і горінням до цієї давньої традиції.
Фільм має назву «#ФистьМаланка». Мене, як спостерігача, вразило, наскільки це явище впливає на підростаюче покоління, з яким захопленням дивляться на Маланку маленькі хлопчаки і мріють, що самі, коли підростуть, будуть так само перебиратися, виступати, колядувати, організовувати вечорки. Сподіваюся, що наша спільна робота знайде відгук у серцях жителів Суховерхова та всіх глядачів.
Розмову вела
Янна НИКОЛАЙЧУК.
Джерело: Вільне Життя – Новини Кіцманщини http://freelife.cv.ua/novini-kcmanschini/9020-pro-suhoverhvsku-malanku-znmayut-dokumentalniy-flm.html