Дев’ятнадцятого грудня – день святого Миколая. Св. Миколай також відомий під іменами: Міколай, Міклаш, Йолупукі, Сейнт Ніколаус, Сантаклос, Фадер Крісмас, Пер Ноель, Сінтер Клаас.
Це найбажаніший день у році для дітлахів. Напередодні свята діти пишуть до нього листи зі своїми побажаннями і вкидають їх у поштову скриньку або кладуть за вікно і моляться до нього, просячи передусім здоров’я собі та батькам. У день перед святом згадують всі свої добрі і злі вчинки, зважують: чого більше. Чи буде подарунок, а чи, можливо, різка? Бо чемні діточки обов’язково знайдуть під подушкою подарунок, а неслухняні – прутик. Ця різочка є своєрідним попередженням дитині, що час задуматися над своєю поведінкою і виправитися.
А в ніч на 19 грудня до кожної дитинки приходить Святий
Миколай і кладе під подушку подарунки.
В сучасні часи з’явилась добра традиція – саме у день
святого Миколая опікуватись сиротами та знедоленими дітьми, даруючи їм
подарунки.
Народні традиції на Миколая
Колись господарі у цей день варилипиво, скликали
гостей, гуляли, веселилися. А по обіді запрягали найкращі коні в
“козирки” і з піснями та веселими вигуками їздили навколо села –
“бо треба ж знати, чи слизький сніг цього року випав!”
На Харківщині існував звичай святкувати триденні
Миколині святки, на які варили кутю і
узвар, щоб у наступному році забезпечити врожай на жито й плоди.
На Поділлі хто першим прийде зранку до хати, той буде
першим “полазником”. “Полазами” вважаються чотири дні в
році: Введення, Миколая, Анни
і Різдвоабо Новий рік –
четвертий і останній “полаз”. В ці дні також першим перейти подвір’я
має господар, не хто інший. Кожен господар встає в цей день раніше, ніж
звичайно, і йде дати худобі їсти. Прийшовши до хліва, поздоровляє німину
словами:”Дай, Боже, добрий день, щобись худібонька здорова була та й
я з тобою ще й зі своєю жоною!”
На Київщині хазяїн, прийшовши цього дня із церкви, брав
миску зісвяченою водою, паляницю з грудочкою солі, квача з різного зілля,
ішов кропити господу, худобу та збіжжя, примовляючи:«Святий Миколай,
помилуй та сохрани нас від усякого лиха!».
Св. Миколай опікується воїнами, водіями і мандрівниками,
допомагає бідним у скруті, вважається покровителем дітейта
студентів,моряків, торговців та лучників.
В народних переказах святий Миколай боронить людей
перед стихійним лихом, а найбільшена воді. Всі одеські рибалки в своїх
куренях мали образ святого Миколая. Вихоячи в море на промисел, рибалки завжди
брали з собою образ святого чудотворця.
Народні прикмети:
Який день на Миколу зимового, такий і на Миколу літнього.
У кожному році два Миколи: до першого Миколи не буває
холодно ніколи, а до другого Миколи не буває тепла ніколи.
Як впаде великий іній – на гарний врожай хліба.
Як на Миколу піде дощ, то врожай на озимину.
Морозяний день – на уроду хліба й городини.
З цього дня підходять другі морози – Миколині: “На
Студеного Миколу снігу навалить гору”.
Якщо в день Миколая замітає слід, дорозі не стояти від
Миколи до Різдва (7 січня).
“Скільки дає день Миколая снігу, стільки буде трави на Миколу
теплого
traditions.in.ua
Джерело: Вільне Життя – Новини Кіцманьщини