Коли ведучі Всеукраїнського конкурсу «Ескулап-професіонал-2018» оголосили, що перемогу у ньому здобула медсестра районної – не обласної чи міської, а районної (!) лікарні з «периферії», зала Харківської медакадемії на якусь мить завмерла, а потім буквально вибухнула оплесками. Марія ДУЩАК, медсестра хірургічного відділення Новоселицької районної лікарні, була єдиною представницею «глибинки» на всеукраїнському етапі конкурсу «Ескулап-професіонал-2018». І – єдина, хто блискуче впорався з конкурсними завданнями – як теоретичними, так і практичними. Ламаючи стереотипи, що найкращі кадри в області, маршинчанка виборола перше місце. З чим її щиро вітаємо!– Конкурс складний, всі учасники дуже сильні, – ділиться враженнями Марія ДУЩАК. – Ми спілкувалися, обмінювалися знаннями по алгоритмах. Всі такі досвідчені, розумні, я одразу зрозуміла: конкуренція надзвичайно сильна.Але усі якось здружилися, знаєте, ніби перед іспитом якимось, не як конкуренти. Всі підтримували один одного, ми всі дружно стояли під тими дверима, ніби перед іспитом: повторювали, один одного питали. Все було в такій атмосфері, дружній. Здавалось би на Всеукраїнському конкурсі буде кожен сам за себе, але виявилось не так.– Не так, як розповідають про конкурси краси, де бите скло у черевички насипають…– Всі були дуже прості, дуже хороші – колежанки, точно не конкурентки. І один колега – медбрат з Одещини, класний такий, мужній хлопець.– Ви вірили в свою перемогу?– Ні, навіть не уявляла. Я дуже готувалася, хотілося якнайкраще показати себе, бо ж представляла область, але про перемогу навіть не загадувала. Учасниці – здебільшого працівниці обласних лікарень. Вважається, що вони більш кваліфіковані.– Виходить ви поламали ще один стереотип, показали, що і в «глибинці» працюють кваліфіковані кадри. Давайте розкажемо нашим читачам трохи про вас. Медсестринство було мрією вашого життя?– Так, я за покликом душі пішла навчатись. От у нас в групі були дівчата, яких вмовляли, а мене, навпаки, всі відмовляли, домашні, родичі (може то не так престижно, може тобі того не треба). А мені саме це подобається, мені цього хотілося. Три роки навчання у коледжі запам’яталися як найкращі.Я вступала після одинадцятого класу. Мені було дуже цікаво вчитись, а коли нас в лікарню заводили, взагалі дух перехоплювало. Знання, набуті в коледжі, пригодились на конкурсі. Дуже багато такого, що я ще пам’ятаю з коледжу, щось десь підтягнула. Найважчим для мене було подолати своє хвилювання.– І впоралися з цим?– Десь краще, десь ні. От у питаннях з педіатрії я впоралася з хвилюванням на всі сто, на терапії, мені здається, я не зовсім.– Напевне, не менше розхвилювалися, коли оголосили, що ви – переможниця?– О, словами не передати! Дуже переживала, коли зачитували з дев’ятнадцятого по чотирнадцятий номери, звичайно, ніхто не хоче бути останнім. Коли оголосили перший номер, Алла Василівна була свідком, бачила, як я вся тремтіла, я йшла і думала: дійду чи не дійду? Потім ще годину-півтори мене трясло всю. Дуже було неочікувано для всієї нашої команди, і для мене також.– Колеги ваші, судячи з реакції на інформацію у Фейсбуці: 460 «лайків» за одну ніч, мало яка інформація набирає стільки, щиро раді. А як домашні – ті, що колись відмовляли вступати?– Дуже раді. Вони такі щасливі були, по-перше, що я доїхала, здорова, а коли вже сказала про перше місце, мама плаче, тато щасливий, всі, звичайно, кажуть: «ми вірили, ми знали».– Це щось змінить у вашому житті? Не думали, наприклад, поміняти місце роботи, на якусь більш престижну лікарню?– Мені дуже подобається працювати в цій лікарні, у мене чудові колеги, вдячна всім за підтримку – і Лілії Калараш, і Аллі Олентир, і Валерію Каларашу, і всім-всім! Напевне щось змінилось в моїх власних якостях, вдосконалила навички, стала більш впевненою, навчилась боротись з хвилюванням. Буду продовжувати працювати, а далі, як Бог дасть, буде видно.– Про кар’єру лікаря не думали?– Не думала. Не мала таких амбіцій ніколи. Мені подобається сам процес догляду за хворими, це моє.– Рідко почуєш таке, а тим більше зустрінеш таку людину. Що головне в роботі медсестри?– На мою особисту думку, етика і деонтологія, септика і антисептика – ті двоє китів, на яких тримається медсестринство. Важливі, насамперед, щиросердність, добропорядність, гарне ставлення. Люди дуже цінують те, як ти до них ставишся. Твій стаж, майстерність важливі для пацієнта, але, в першу чергу, важливе ставлення. Людям потрібна підтримка. І фахове виконання того, що лікар призначає.– Маріє, ви скористалися своєю головною нагородою з обласного конкурсу – поїздкою до Парижа?– Так.– Сподобалось найромантичніше місто у світі?– Звичайно, це незабутні враження. Словами не передати. Мені не вірилось. Ходила залами Лувру, а таке враження, ніби це все сниться. Невже насправді я таки доїхала до Парижа?– Що найбільше вразило у Парижі?– Ми були у складі туристичної групи, нам зробили оглядову екскурсію і перше, де побувала, – це Лувр, атмосфера мистецтва, ти відчуваєш цю атмосферу і те словами не передати, дуже неймовірні враження. Париж підкорив. Хочеться ще повернутись. А взагалі то був автобусний тур і ми були ще у Будапешті, в Австрії. Я приїхала дуже натхненна тим життям, тією атмосферою, людьми.– А тепер, наскільки я знаю, у вас поїздка до князівства Монако. Скористаєтесь нагодою?– Звичайно, скористаюсь.– Гарної вам поїздки. І ще раз вітаю.Анна ЛЕОНТІЄВА
Повідомляє: Rayon.cv.ua Новини Новоселецьчини
