У Росії зростає кількість судових переслідувань за перепости або лайки, контроль над інтернетом посилюється.
Про це пише журналіст французької Le Monde Мануель Ауслос.
– В силу федерального закону «Про протидію екстремістської діяльності» в останні роки постійно зростає кількість засуджених російських інтернет-користувачів, – йдеться в статті.
У своїй доповіді російська правозахисна група «Агора» наводить цифри про те, що в 2017 році проти користувачів було заведено 411 кримінальних справ, у 43 справах був винесений вирок про ув’язнення. Це приблизно на третину перевищує показники попереднього року (298 кримінальних справ і 32 тюремних терміну).
– За роки правління Путіна громадський і незалежний діалог з телебачення і друкованої преси перемістився в інтернет, – вказує експерт інформаційно-аналітичного центру «Сова» Марія Кравченко. – Антиэкстремистское законодавство, завдяки своїм просторовим і розпливчастим формулюванням, стало ефективним засобом для заборони цензурою мережевого контенту і надання тиску на активістів опозиції, які використовують інтернет для розповсюдження своїх ідей.
Критики уряду, анексії Криму або втручання Москви у Сирії сьогодні також притягуються до відповідальності за свою «антиросійську» спрямованість, зазначає автор статті.
Покарання різні: від простого штрафу до позбавлення волі з обов’язковим відбуванням покарання. Деякі засуджені є вкрай правими активістами або ісламістами, проте зростає кількість простих інтернет-користувачів, говориться в статті. «П’ять років тому, щоб бути посадженим у в’язницю за свою діяльність в мережі, треба було володіти даними активіста чи злочинця, – пояснює Дамір Гайнутдінов, адвокат міжнародної правозахисної групи «Агора». – Сьогодні пересічний інтернет-користувач за лайк або перепост може бути засуджений до п’яти або шести років в’язниці».
Після зимових антипутінських мітингів 2011/2012 років влада заблокували тисячі сайтів. У 2017 році 88 тис. сайтів були заблоковані Роскомнаглядом – федеральної службою з нагляду у сфері зв’язку, інформаційних технологій і масових комунікацій, йдеться в статті.
– Влада розуміє, що вони не можуть ефективно заблокувати чутливу інформацію, тому що інтернет-користувачі обходять контроль за допомогою проксі-серверів завдяки яким можна зробити з’єднання анонімним), – пояснює Дамір Гайнутдінов. – І тоді вони намагаються шляхом обвинувальних вироків залякати тих, хто ділиться цією інформацією в мережі.
У відповідь на недавню серію арештів і викликане цим обурення 14 серпня соціальна мережа «ВКонтакте» розповіла ВВС, що вона планує публікувати статистику надходять від органів влади запитів про персональних даних своїх користувачів, повідомляє автор статті.
Все ж можна засумніватися в бажанні «ВКонтакте» чинити опір уряду. Насправді ця соцмережа залежить від компанії Mail.ru, власником якої є олігарх Алішер Усманов, наближений до Кремля, зазначає журналіст. «Думаю, головне, що йде на користь компанії, це її добрі стосунки з урядом, – вказує Дамір Гайнутдінов. – Недавні заяви, на мій погляд, є лише піаром, спробою обмежити репутаційні втрати «Вконтакте».
Такі заходи завдають шкоди економічній активності в сфері інформаційних технологій, йдеться в статті.
– У Росії є дуже просунуті гравці, які страждають від нових законів, – зазначає Жюльєн Носетті, фахівець з російського інтернету у Французькому інституті міжнародних відносин (IFRI). – Наприклад, обов’язок розміщувати дані росіян на російській території вимагає величезних витрат. Ще кілька років тому індустрія цифрових технологій була дуже процвітаючою, але сьогодні весь кадровий резерв молодих програмістів їде за кордон, в Європу, Ізраїль або США.
Наука і технології