Працівники служби державної охорони НПП «Черемоський» фіксують непоодинокі випадки самовільного проникнення громадян і перебування у заповідній зоні. Особливо – в літній період. Для деяких категорій громадян закони взагалі неписані. Вони курсують забороненою зоною у будь-яку пору року, в потрібну пору доби, ігноруючи профілактичні та контрольні заходи природоохоронців.
НПП «Черемоський» утворений сім років тому, а жителі Путильщини й досі вживаються з думкою про існування цієї державної структури. Час був необхідною умовою для належного сприйняття, налагодження партнерства з іншими службами, співпраці з горянами. Час і справді минає, а протистояння – ні. Суспільству необхідно усвідомити, що держава повинна опікуватися природно-заповідним фондом. Цю функцію безпосередньо на місцях якраз і виконують національні природні парки, пояснює директор «Черемоського» Василь Мельник.
– Кожна новоутворена структура проходить складний період становлення. Не виняток і НПП «Черемоський». Другий рік поспіль ми працюємо над вдосконаленням природоохоронного механізму на Путильщині. У службі державної охорони парку є 28 осіб. Багато зроблено для того, щоб покращити умови їхньої праці на віддалі. У Перкалабі й на горі Томнатик, де діють стаціонарні патрульні пости, збудовані вагончики зі зручностями. Для службових та туристичних потреб закупили чотири мотоцикли. Є потреба у поповненні транспортом. Ми продовжуємо зміцнювати матеріально-технічну базу для якісного виконання службових завдань.
Головний природознавець НПП «Черемоський» Михайло Чорній розповідає, що контроль і збереження унікальної екосистеми природно-заповідної зони – одне з пріоритетних завдань служби держохорони. За перебування мандрівників на підпорядкованій території необхідно сплачувати символічну суму. Але громадяни не хочуть звикати до загальноприйнятих правил перебування у парковій зоні. Люди повинні повідомляти природоохоронців про мету візиту і погоджувати свої подальші дії. Михайло Степанович пояснює:
– Служба державної охорони природно-заповідного фонду утворена на виконання постанови Кабміну і в деяких функціях прирівняна до правоохоронного органу. Контролю природоохоронців підлягають усі чотири функціональні зони, на які поділений парк: заповідна, господарська, рекреаційна, стаціонарної рекреації. Залежно від призначення цих зон служба охорони може обмежувати чи дозволяти певний вид господарської діяльності. У заповідній зоні заборонена будь-яка господарська діяльність. На цій території дозволено тільки проведення наукових досліджень.
____________________________________________________________________
Господарська та рекреаційні зони передбачають можливість використання природних ресурсів: для рекреації, туризму і часткове використання лісових ресурсів, збирання грибів, ягід, сінокосіння. Господарська зона прирівнюється до зони техногенного впливу біосферних заповідників. Тобто там, у межах затверджених лімітів, ми здійснюємо заготівлю деревини.
– Роботу рейдових груп ускладнює можливість під’їзду до заповідних територій з трьох сторін. Мандрівники часто не розуміють наших попереджень і обмежень на цій території, – продовжує Михайло Степанович. – Але всі повинні зрозуміти рівень нашої службової відповідальності, адже паркова територія пролягає аж до державного кордону і межує з гірськими масивами сусідньої Румунії. У літній період для відвідувачів актуальним є збирання грибів та ягід, а для нас – вберегти лісові масиви у пожежонебезпечний період.
На жаль, практика засвідчує, що найбільше самовільних проникнень у заповідну зону відбувається в Сараті. Позашляховики, рух яких тут заборонений, не тільки прокладають свої стихійні маршрути, а й часто нищать шлагбауми, які ми встановлюємо. Так не може далі продовжуватися. Громадяни мають чітко усвідомити, що служба державної охорони і надалі буде посилювати контрольні заходи на підпорядкованій території, а вони, як законослухняні українці, мають сприяти парку виконувати державні завдання.
Варто зазначити, що норми природоохоронного законодавства стали суворіші. За їх порушення передбачена цивільна, адміністративна і кримінальна відповідальність. Цивільна передбачає нарахування заподіяної шкоди рослинному і тваринному світу. Правопорушник може бути покараний сплатою штрафних санкцій від мінімальної суми в 153 гривні аж до сотень тисяч гривень, а також обмеженням волі.
І можливості, і бажання
Ці два поняття можна об’єднати на користь горян, каже Василь Мельник. Міністерство екології та природних ресурсів, якому напряму підпорядкований НПП «Черемоський», виділило 8,6 мільйона гривень на ремонт дороги з Перкалаби в Сарату протяжністю 9,2 кілометра. Ця дорога пролягає парковою зоною і потрібна для того, щоб мати безперешкодний доступ до віддалених масивів, але нацпарку не належить. Бонуси ремонту цієї дороги полягають і в тому, що служитиме вона і місцевим жителям, і туристам.
Балансоутримувачем дороги є Служба автомобільних доріг у Чернівецькій області. Тому керівництво нацпарку і райдержадміністрації направили клопотання з проханням передати її на баланс парку. Лише тоді кошти можна буде спрямовувати за призначенням. Наразі дорожня служба вивчає юридичні аспекти справи. А Василь Іванович каже, що такий позитивний досвід вже є у НПП «Верховинський». Та й логічно, що комунікації на підпорядкованій території повинні належати господарям.
Людмила БАСЮК.
За відпочинок потрібно платити
За останні роки на території НПП «Черемоський» зроблено чимало для розвитку рекреаційної інфраструктури. Влаштовано нові та відремонтовано старі рекреаційні площадки, встановлено виготовлені в традиційному гуцульському стилі дерев’яні чотирикутні альтанки, столи і лавки як в зонах рекреації, так і вздовж доріг у привабливих для відвідувачів місцях. На все затрачено немалі кошти, але справа цього варта. Адже людям хочеться усамітнитися від міського гамору, життєвих турбот, поспілкуватися з природою.
У країнах Європи вже давно плата за користування територією стала нормою життя. НПП «Черемоський» є неприбутковою організацією, що фінансується з державного бюджету. Але бюджет не здатний «потягнути» всі затрати на утримання та благоустрій території, її охорону та підтримання життєдіяльності всіх служб парку.
Тому Законом «Про природно-заповідний фонд України» передбачено встановлення плати за відвідування територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Постановою КМУ від 28 грудня 2002 року № 1913 (у редакції постанови від 2 червня 2003 року № 827) затверджений перелік платних послуг, які можуть надавати бюджетні установи природно-заповідного фонду. На основі переліченого пакету нормативних документів 6 липня цього року видано наказ по парку № 60 «Про встановлення цін на платні послуги».
Так, за екскурсію маркованим маршрутом чи екологічною стежкою за дорослого – 70 грн, за дитину до 14 років – 36 грн, за прогулянку (подорож) на велосипеді на годину – 60 грн. Короткостроковий відпочинок (до однієї доби) в спеціально облаштованих місцях теж коштує за дорослого – 24 грн і за дитину до 14 років – 12 грн. За користування автостоянками, що належать парку: автобус – 90 грн, легковик – 60 грн, мотоцикл чи моторолер – 36 грн. Користування альтанкою (до однієї доби) вартує 60 грн. За всі надані послуги працівники парку видають розрахункові квитанції.
Отримані кошти відносяться до спеціального фонду державного бюджету, і не підлягають вилученню та використовуються для здійснення заходів щодо охорони відповідних територій та об’єктів природно-заповідного фонду.
Адміністрація НПП «Черемоський».
Повідомляє: Rayon.cv.ua Новини Путильщини