День нефролога відзначають 27 березня
Успіхи медичної
науки сприяють опрацюванню дійових заходів запобігання багатьом захворюванням
нирок, а вдосконалення медичного обслуговування, зокрема подання нефрологічної
допомоги населенню, – його реалізації.
У профілактиці
недуг нирок можна виділити 3 основні завдання: запобігання гострим хворобам;
переходові гострих хвороб у хронічні; запобігання прогресуванню хронічних
хвороб нирок, сприяння його сповільненню та стабілізації процесів.
Заступник головного лікаря з медичної частини Фівчук Д.І., головний лікар КУ “Кіцманська ЦРЛ” Хромюк В.В., лікар терапевт та позаштатний нефролог КУ “Кіцманська ЦРЛ” Липко В.Ю. на спільній нараді з обговорення підсумків щодо надання нефрологічної допомоги жителям району за 2017 рік.
Профілактика
гострого гломерулонефриту зводиться насамперед до запобігання різним інфекційним
захворюванням, особливо таким, як ангіна, скарлатина, запалення легенів, грип,
гострі респіраторні вірусні інфекції. Це можливо завдяки системі
заходів, спрямованих на загартування організму, що сприяє підвищенню опірності
до інфекції. Мають значення протиінфекційні санітарно-гігієнічні заходи
(провітрювання приміщень, користування марлевими масками тощо).
Важливе
профілактичне значення має систематичне лікування вогнищ хронічної інфекції (в
мигдаликах, зубах, жовчних шляхах, статевих органах).
Головним запобіжним
заходом проти переходу гострого гломерулонефриту і пієлонефриту в хронічний є їх
своєчасне розпізнання, дуже часто можливе тільки при цілеспрямованому активному
виявленні. Це значить, що кожній людині, яка перехворіла на будь-яке із
згаданих інфекційних захворювань,
необхідно зробити контрольний аналіз сечі. Навіть мінімальні відхилення при цілком
задовільному самопочутті
й загальному стані можуть бути першими ознаками
гострого після інфекційного ураження нирок. У такому випадку необхідно беззастережно дотримувати усіх вказівок лікаря до повної нормалізації
результатів аналізу сечі.
Заходи, спрямовані
на вилікування гострого гломерулонефриту незалежно від його проявів, дотримування
лікарських рекомендацій на весь період видужання і диспансерного нагляду, значно
зменшують можливість переходy гострої форми гломерулонефриту в хронічну.
Хворим на хронічний гломерулонефрит необхідно
остерігатися переохолоджень,
застудних захворювань, нервової та фізичноїперевтоми. Ім протипоказана тяжка фізична праця, робота на відкритому повітрі в холодну
пору року, в гарячих
та холодних цехах. 3 великими застереженнями слід підходити до профілактичних щеплень.
Питання про шкідливості
вагітності й пологів вирішується індивідуально для кожної
хворої. Інфекції, переохолодження, перевтома,
різкі порушення режиму та дієти, вагітність, а також профілактичні щеплення невдовзі після гострого
гломерулонефриту
можуть призвести до повернення захворювання.
Здоровий режим,
уникання шкідливих звичок (куріння, зловживання алкогольними напоями),
правильне харчування, ліквідація вогнищ хронічної інфекції, загартовування організму
– усе це сприяє запобіганню розвиткові первинно-хронічного гломерулонефриту. Якщо
його виявити своєчасно, то хворі раніше застосовують відповідні вказівки лікаря.При
вторинно-хронічному
типі захворювання хворий дотримує
цих рекомендацій з самого початку.
Усі згадані заходи,
спрямовані на запобігання виникненню гострого гломерулонефриту, його переходові
в хронічну форму, сприяють стабілізації перебігу недуги, сповільненню її прогресування.
Профілактика
гострого пієлонефриту полягає в запобіганні різним інфекційним захворюванням,
виникненню вогнищ хронічної інфекції, особливо тих, що локалізуються в сечових
шляхах, статевих органах, кишках. Дуже важливим профілактичним заходом є раннє
і своєчасне відновлення відтоку сечі по сечових шляхах, порушення якого може
бути спричинене різними перешкодами (природжені звуження, спайки, камені та
ін.).
Якщо хронічний пієлонефрит
виникає на фоні інших хвороб (цукровий діабет, порушення кровообігу, зловживання
певними ліками), необхідно також діяти на первинне захворювання. Кожне загострення
пієлонефриту призводить до появи більших або менших незворотніх змін у нирковій
тканині, тому слід намагатися не допускати загострень, а при виникненні вживати
всіх заходів для зменшення їх активності.
Щоб не допустити уражень
нирок виробничими та побутовими токсичними речовинами, треба дбати про
неухильне виконання правил техніки безпеки, дотримування особистої гігієни,
проходити систематичні профілактичні огляди та обстеження.
Уважне ставлення до медикаментозного лікування, відмова від самолікування, періодичний контроль за станом нирок при вимушеному тривалому вживанні ліків сприятимуть
запобіганню медикаментозним
ураженням нирок.
Профілактичний
напрям системи охорони здоров’я в нашій країні зумовлює доцільність виявлення і
в міру можливого усунення так званих факторів ризику різноманітних захворювань
нирок та ниркових судин. До чинників ризику відносять: 1) аномалії розвитку сечостатевої
системи; 2) гострі та хронічні інфекційні захворювання; 3) алергози та імунні
захворювання; 4) обмінні порушення; 5) гіпертонічна хвороба; 6) приймання
деяких медикаментів; 7) алкоголізм; 8) деякі професійні шкідливості; 9) спадковість;
10) екстремальні умови (високі й низькі температури, зниження та підвищення барометричного
тиску, невагомість тощо) .
Таким чином, профілактика хвороб нирок
значною мірою
залежить від режиму людини, від самоконтролю в ситуаціях, які можуть призвести до їх уражень, від дотримування відповідних лікарських вказівок та рекомендацій.
О.Кокощук, головний спеціаліст Департаменту охорони здоров’я за спеціальністю
«Нефрологія».
Т.Мороз, лікар нефрологічного відділення ОКУ «ЧОКЛ» –
куратор району.
В.Липка, позаштатний нефролог КУ “Кіцманська
ЦРЛ”.
10
«Золотих правил»,
які
дозволяють зберегти нирки здоровими.
1. Не зловживати сіллю та м’ясною їжею.
Обмежити:ковбасні вироби, консерви, харчові концентрати, продукти швидкого приготування,
легкозасвоювані вуглеводи, тваринні жири.
Вживатиовочі та фрукти ≥ 400г/добу.
2. Контролювати вагу: ІМТ 18-25кг/м²
3. Вживати ≥ 2-х
літрів рідини. «Правило 8 склянок».
4. Не курити, не зловживати алкоголем.
5. Регулярно займатися фізичними вправами – 15-30хв. в день
або по 1год. 3 рази в тиждень. Більше рухатись.
6. Виключити зловживання знеболюючими засобами ( ≥ 4 дози в
місяць), харчовими добавками.
7. Захищати себе від контактів з виробничими та побутовими
токсинами.
8. Не зловживати перебуванням на сонці.
Не
допускати переохолодження.
9. Контролювати АТ (артеріальний тиск), рівень глюкози, холестерину, сечової кислоти крові.
10.Регулярно проходити
медичне обстеження.
Джерело: Вільне Життя – Новини Кіцманьщини: http://freelife.cv.ua/novini-kcmanschini/nam-pishut/8301-yak-zapobgti-zahvoryuvannyu-nirok.html