В Україні розвиток наземних роботизованих комплексів гальмує питання зв’язку – «Флеш»

Укрінформ

Ключовою проблемою у розвитку наземних роботизованих комплексів (НРК) залишається забезпечення стійкого та дальнього зв’язку, який має витримувати протидію засобам радіоелектронної боротьби (РЕБ).

Як передає Укрінформ, про це повідомив радник міністра оборони України Сергій «Флеш» Бескрестнов в інтерв’ю АрміяInform.

«Найважливіше, найактуальніше і найважче питання – це зв’язок. Усі розуміють, що для БПЛА у повітрі та для НРК на землі відстань ефективного керування є різною. НРК їде по землі, і треба дуже багато думати, як забезпечити керування на якомога більшій відстані», – зазначив він.

Бескрестнов пояснив, що будь-яке виробництво має спроможності зробити шасі, корпус, знайти двигуни, колеса і побудувати платформу.

«Немає нічого важкого у тому, щоб побудувати платформу, яка рухається і повертає у потрібному напрямку. Будь-який цех, будь-який завод може це зробити, будь-яка команда може це зробити, бо це суто механіка. Усі розуміють, як вона працює: редуктори, гусениці, сервоприводи, шасі», – розповів «Флеш».

Радник уточнив, що передусім необхідно встановити акумулятори, і це питання є зрозумілим з технічної точки зору. Водночас, за його словами, основні складнощі виникають на наступному етапі – забезпеченні керування роботом, яке має бути стійким до протидії засобами РЕБ і водночас забезпечувати значну дальність роботи.

Читайте також: Бонус» у квітні вдвічі наростила глибинні удари та розширила роботизацію війська – Федоров

«Для забезпечення зв’язку є абсолютно різні варіанти, різні технології. І саме тут буде реалізовуватися усе найцікавіше та найважливіше», – наголосив він.

Як повідомляв Укрінформ, обсяги виробництва та постачання наземних роботизованих комплексів для війська повинні бути збільшені. Наразі поставлено завдання – мінімум 50 тис. на цей рік.

Фото: АрміяInform

   
Новини з передової