«Білий янгол – кінець Мар’їнки»: у Чернівцях показали фільм про евакуацію під обстрілами

У стрічці використали відео, зняті самими правоохоронцями на власні камери під час евакуацій упродовж весни, літа та осені 2022 року. Ці кадри фіксують роботу під обстрілами — момент за моментом, без постановки й прикрас.

Евакуація цивільного населення з Мар’їнки тривала до листопада 2022 року — тоді з міста вдалося вивезти всіх мешканців.

Автор і режисер фільму — Арндт Гінцель. Світова прем’єра стрічки відбулася у 2023 році, а вже у 2024-му вона здобула Гран-прі престижної премії New York Festivals.

Центральними героями фільму стали поліцейські підрозділу «Білий янгол» — люди, які фактично стали останньою надією для цивільного населення.

Поліцейські працювали на автомобілі швидкої допомоги білого кольору: вивозили людей із небезпечних зон, доставляли гуманітарну допомогу, підтримували тих, хто залишався. Саме через це місцеві й дали їм назву — «білі янголи». Разом із місцевою владою та волонтерами вони змогли евакуювати мешканців до повного знищення міста.

На показі були присутні й самі герої стрічки — Артем Щусь, Рустам Лукомський та Василь Піта. Їх відзначили почесною нагородою «Буковинський хрест пошани та гідності».

Під час заходу наголошували: цей фільм не лише про трагедію, а й про силу українців, здатність діяти в умовах, коли на кону — людські життя.

За словами самих поліцейських, під час евакуацій вони не вели підрахунку виїздів — головним було врятувати якомога більше людей.

Полковник поліції Артем Щусь зізнається: їхня робота часто виходила далеко за межі службових обов’язків.

«Ми робили те, що диктував час і обставини. Ніхто нас не вчив евакуювати людей під обстрілами чи накладати турнікети. Але ми обирали головне — життя. І заради цього йшли знову і знову».

На фото Артем Щусь

Він додає, що перегляд стрічки щоразу повертає до пережитого:

«Коли бачиш ці кадри зі сторони — знову проживаєш усе. Обстріли, страх, очі людей… Це залишається з тобою назавжди».

Герої фільму також розповіли, що найважчим у ті дні було не лише ризикувати власним життям, а й стикатися з втратами:

«Найважче було вивозити тіла тих, кого не вдалося врятувати. Це те, що не забувається».

Після Мар’їнки поліцейські продовжили службу у різних підрозділах, адже війна змінила їхні професійні шляхи. Попри це, вони наголошують: головна мета залишається незмінною — рятувати людей.

Західна Україна

Інформує: Shpalta.media