Балістична ракета Nightfall: які характеристики і терміни постачання

Балістична ракета Nightfall: які характеристики і терміни постачання

21.01.2026 14:25

Укрінформ

Разом з експертами аналізуємо перспективи британського проєкту далекобійної зброї для України

На початку січня Лондон надіслав Києву черговий потужний сигнал підтримки, який, втім, викликав в експертному середовищі не лише ентузіазм, а й низку складних запитань. Влада Великої Британії офіційно оголосила про намір створити спеціально для потреб ЗСУ новітню балістичну ракету в рамках проєкту з промовистою назвою «Nightfall» (у перекладі – «Присмерк» або «Настання ночі», – ред). Ініціатива, що стартувала ще минулого року у форматі закритих тендерних пропозицій, нині набула публічних обрисів.

Британці декларують амбітну мету: дати Україні інструмент для глибоких ударів, який буде дешевшим за західні аналоги, масовішим у виробництві та незалежним від політичних хитань у Вашингтоні. Однак за гучними заголовками криється складна інженерна та бюрократична реальність. Тож коли українська армія зможе отримати цю зброю? Чим вона відрізняється від дефіцитних ATACMS чи ворожих «Іскандерів»? Ми проаналізували технічну документацію та опитали провідних військових експертів, щоб розібратися в анатомії британського «Присмерку».

АНАТОМІЯ NIGHTFALL: ЯК ЕВОЛЮЦІОНУВАЛИ АМБІЦІЇ ТА ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ

Проєкт Nightfall – це не просто закупівля готового озброєння, а спроба Великої Британії реанімувати власні компетенції у створенні балістичних ракет, яких країна не виготовляла десятиліттями, та одночасно закрити критичну потребу України в далекобійних засобах ураження. Офіційна заява британського уряду від 11 січня ставить крапку в чутках: Лондон рішуче налаштований.

«Безпечній Європі потрібна сильна Україна. Ці нові британські ракети великої дальності дозволять Україні залишатися в боротьбі та змусять Путіна похвилюватися», – заявив міністр Великої Британії з питань збройних сил Люк Поллард.

Його колега, міністр оборони Джон Гілі, під час візиту до Києва підкреслив, що мета проєкту – забезпечити можливість бити у відповідь.

«Нічні атаки в четвер (з 8 на 9 січня, – ред.) лише підтверджують, що Путін вважає, ніби може діяти безкарно, використовуючи сучасну зброю для ударів по цивільних районах. Замість серйозних переговорів про мир він серйозно нарощує незаконну війну. Ми не допустимо цього, тому рішуче налаштовані передати українцям передове озброєння, щоб вони могли дати відсіч», – наголосив Гілі.

• Трансформація вимог: від фантастики до реалізму

Варто зазначити, що поточні характеристики ракети Nightfall – це результат «тверезого погляду» на речі. Інформація про проєкт вперше з'явилася на ресурсах британського Міноборони ще 27 серпня 2025 року, і відтоді технічне завдання зазнало суттєвих змін. Спочатку британські чиновники прагнули створити «диво-зброю» за ціною бюджетного автомобіля.

Військовий експерт, головний редактор Defense Express Олег Катков детально роз’яснює цю еволюцію: «Конкурс на створення ракети Nightfall уряд Великої Британії оголосив у серпні 2025 року. Втім, первинні технічні вимоги виявилися майже нереалістичними. Йшлося про дальність понад 600 кілометрів, бойову частину більше 300 кілограмів, точність до ±5 метрів і вартість близько 500 тисяч фунтів за ракету. Це були ультраскладні вимоги, особливо з урахуванням того, що Британія не створювала балістичних ракет із 60-х років», – зазначає аналітик.

Британська промисловість, вочевидь, охолодила запал урядовців. У грудні 2025 року вимоги були переглянуті в бік більшої реалістичності, хоча й залишилися доволі високими.

«У грудні 2025 року дальність ракети зменшили до 500 кілометрів, бойову частину – до 200 кілограмів, допустиму похибку – до ±10 метрів, а максимальну вартість підвищили до приблизно 1 мільйона доларів (800 тисяч фунтів) за одиницю», – додає Олег Катков.

Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі

Отже, станом на січень 2026 року «портрет» ракети Nightfall виглядає так:

– Тип: Оперативно-тактична балістична ракета наземного базування.

– Дальність: Понад 500 км (що дозволяє досягати околиць Москви з території України).

– Бойова частина: Осколково-фугасна, вагою 200 кг (раніше планувалася касетна, але вибір зроблено на користь моноблочної).

– Платформа: Мобільна пускова установка, здатна до швидкого розгортання та згортання.

– Навігація: Стійка до засобів РЕБ, здатність орієнтуватися без GPS.

– Ціна: До 800 000 фунтів стерлінгів (близько $1 млн).

– Темп виробництва: Цільовий показник – 10 ракет на місяць.

• Технічна філософія: швидкість і масовість

Ключова особливість Nightfall – це концепція застосування. Британці не намагаються створити найпотужнішу ракету у світі, вони намагаються створити найбільш “живучу” та економічно ефективну.

В описі проєкту чітко вказано: користувачу (читай – Україні, – ред.) потрібна ракета, здатна безпечно запускатися в умовах високої тактичної загрози. Система має бути мобільною, що дозволить українським силам застосовувати тактику «shoot and scoot» (вистрілив і втік).

Це робить Nightfall ідеальним інструментом для «полювання» на російські системи ППО, аеродроми та логістичні вузли. На відміну від дронів, які летять годинами і можуть бути збиті кулеметним вогнем, балістика залишає ворогу лічені хвилини на реакцію.

Авіаексперт, провідний науковий співробітник Державного музею авіації Валерій Романенко пояснює логіку базування: «Запускатися ця ракета зможе виключно з землі. Оскільки Україна не має літаків типу Міг-31, які здатні пускати ракети такого розміру. Скоріше за все, планується контейнерний пуск, тому я не думаю, що пускова установка буде проблемою. […] Це ракета малої дальності, її можна порівняти з ATACMS».

• Nightfall vs ATACMS та «Іскандер»: ставка британців

Порівняння з існуючими аналогами неминуче. Досі єдиною західною балістикою в арсеналі ЗСУ були американські ATACMS. Однак їхня кількість завжди була обмеженою, а дальність (у переданих версіях) рідко перевищувала 300 км. Nightfall позиціюється як еволюційний крок уперед, передусім у питанні доступності.

Майкл Кларк, британський експерт з оборонних досліджень, прямо вказує на заміщення американського ресурсу.

«Проєкт Nightfall має на меті створення ракети, яка замінить вичерпні запаси американських ATACMS. Західні союзники прагнуть поступово відходити від використання американського обладнання, оскільки США стали менш надійним партнером», – зазначає Кларк.

Якщо порівнювати технічно:

• ATACMS: Дальність до 300 км, БЧ до 500 кг (у старих версіях) або менше у нових.

• Іскандер-М (РФ): Дальність 500 км+, БЧ близько 500 кг, швидкість до 7500 км/год (гіперзвук на фінальній ділянці). Квазібалістична траєкторія.

• Nightfall: Дальність 500 км+, БЧ 200 кг, швидкість ~3000 км/год.

Тут варто звернути увагу на «ахіллесову п'яту» британського проєкту – бойову частину. 200 кілограмів вибухівки – це менше половини від заряду «Іскандера» чи українського «Сапсана». Однак британці роблять ставку на точність.

«Ракета Nightfall буде оснащена системою навігації зі стійкістю до засобів РЕБ, а також матиме низьку багатоспектральну сигнатуру. […] Також буде забезпечено високу точність ураження з круговим відхиленням до 10 метрів», – зазначають експерти.

Це означає, що для знищення командного пункту чи складу не потрібно 500 кг вибухівки, якщо ракета влучає «у кватирку». Водночас для знищення капітальних споруд (наприклад, мостів) потужності у 200 кг може бути недостатньо.

«Кампанія України проти російських нафтопереробних заводів показала, що безпілотникам самим по собі часто бракує руйнівної сили… Балістичні ракети виконують окрему функцію: вони створюють велике навантаження на системи ППО дальньої дії… і вони особливо ефективні для проникнення крізь щільні скупчення засобів ППО ближньої дії», – зазначають аналітики.

Тобто Nightfall має стати тим «молотом», який пробиватиме «парасольки» ППО, відкриваючи шлях для дешевших дронів.

КОЛИ РЕАЛЬНІСТЬ НАЗДОЖЕНЕ ПЛАНИ

Якщо технічні характеристики виглядають багатообіцяюче, то питання термінів викликає найбільший скепсис у фахівців. Війна не чекає, а розробка ракет – процес інерційний. Британський уряд виділяє 9 мільйонів фунтів трьом командам (кому саме – засекречено) для розробки прототипів. Дедлайн подачі заявок – 9 лютого 2026 року, контракти планують підписати у березні. А далі починається найцікавіше.

• Терміни першої партії: план Лондона і оцінки експертів

Офіційний план Лондона передбачає створення перших трьох виробів для випробувань протягом 12 місяців після підписання контракту. Тобто, в ідеальному світі, перші пуски відбудуться навесні 2027 року.

Валерій Романенко висловлює обережний оптимізм щодо можливості пришвидшення процесу: «Британська сторона проводить конкурс або відбір фірм, які змогли б у стислі терміни, орієнтовно до пів року, виготовити пробну партію з 30-50 ракет. […] Вважаю реалістичним випуск першої партії за пів року, оскільки за класом Nightfall можна порівняти з ATACMS, а частина необхідних технологій в Україні опрацьовувалася ще до війни в межах проєкту “Сапсан”».

Він натякає на можливу синергію: британські гроші та електроніка плюс українські напрацювання по двигунах та корпусах. Проте його колеги з Defense Express налаштовані значно песимістичніше, наводячи як приклад інший британський проєкт – крилату ракету Brakestop.

«Breakstop також створюється для України. Цей проєкт оголосили у 2024 році з жорсткими вимогами та амбітними строками. Планували, що прототипи полетять у другому кварталі 2025-го, але фактично перші зразки вийшли на випробування лише наприкінці року. Це демонструє реальні темпи навіть для країн із розвиненою оборонною промисловістю», – нагадує Олег Катков.

За розрахунками Defense Express, якщо врахувати стандартні затримки, графік виглядає так:

• Березень 2026: Підписання контрактів.

• Кінець 2026 – початок 2027: Перші випробувальні зразки (у кращому випадку).

• Кінець 2027: Початок серійного виробництва.

«Якщо ж нові очікувані строки залишились без змін, то це означає, що перші балістичні ракети, які будуть розроблені за проєктом Nightfall, надійдуть на випробування наприкінці 2026 – на початку 2027 року. Що означає ще більш віддалену перспективу початку серійного виробництва», – резюмують у Defense Express.

• Чи варто воно того? Альтернативні погляди

В умовах обмежених ресурсів виникає закономірне питання: чи є інвестиції в «паперову» (поки що) ракету найкращим рішенням? Директор з розвитку оборонного підприємства Анатолій Храпчинський доволі різко критикує пріоритети партнерів, закликаючи фокусуватися на «тут і зараз».

«Інформація про те, що Велика Британія хоче створити для України балістичну ракету Nightfall – це більше схоже на заяви, ніж на реальні дії. Давайте спитаємо, а чому, наприклад, не збільшити виробництво ракет Storm Shadow, які нам так потрібні… Чому Європа підіймає якусь чергову папку з архіву і починає – ми зараз вам допоможемо з цим. Допоможіть нам, будь ласка, з ракетами Storm Shadow, збільшіть виробництво ракет для протиповітряної оборони», – обурюється Храпчинський.

На його думку, розпилення ресурсів на перспективні розробки, коли фронт потребує снарядів та ППО вже сьогодні, є ризикованою стратегією.

«Хоч ця інформація і є перспективною… однак важливо також і правильно розподіляти ресурси… Путін не збирається зупинятися на Україні й у випадку, якщо він ще на рік застрягне в Україні, він буде вимушений іти в Європу», – застерігає експерт.

З іншого боку, Михайло Самусь, директор New Geopolitics Research Network, нагадує, що ракети – це гра в довгу, і українські розробки можуть випередити британські.

«Це типовий цикл розвитку в оборонній промисловості… Зазвичай цей процес триває від кількох місяців до декількох років. Ракети українського виробництва можуть з’явитися на фронті раніше за Nightfall, оскільки знаходяться вже на більш пізніх стадіях розробки», – зазначає Самусь.

Тут варто згадати український ОТРК «Сапсан» (відомий як «Грім-2»). У грудні 2025 року Президент Зеленський заявив про початок його використання. Ця ракета потужніша за Nightfall (БЧ близько 500 кг), але темпи її виробництва залишаються державною таємницею і, ймовірно, обмежені виробничими потужностями під постійними обстрілами. Британський проєкт може стати «страховим полісом» і додатковим джерелом постачання.

• Географія удару: куди дістане Nightfall?

Поки інженери сперечаються про креслення, військові дивляться на карту. 500 кілометрів – це серйозний аргумент.

Військовий оглядач Денис Попович моделює зону ураження: «Ракета зможе уражати будь-які цілі на території Росії в передбаченій її межі дальності… Тобто усе, що перебуватиме в радіусі 500 км може бути вражено такою ракетою. Чи зможе вдарити по об’єктах в Москві? Принаймні, околиці Москви можуть бути вражені. […] Пряма відстань між Україною та Москвою становить саме 500 км», – аналізує Попович.

Втім, експерт радить не зациклюватися на Кремлі. У радіусі дії Nightfall знаходяться десятки авіабаз, з яких злітають носії КАБів, нафтопереробні заводи та підприємства ВПК, до яких раніше долітали лише дрони з малою вагою вибухівки. Удар 200-кілограмовою боєголовкою по НПЗ гарантує не просто пожежу, а повне виведення установки з ладу на місяці.

***

Проєкт Nightfall – це складний маркер змін у західній підтримці України. З одного боку, це визнання того факту, що війна може тривати ще довго, і «складів НАТО» для її забезпечення вже недостатньо – потрібне нове виробництво. З іншого боку, це сигнал про те, що Європа, і зокрема Велика Британія, починає думати про стратегічну автономію від США у питанні ракетного озброєння.

Для України новина про Nightfall має подвійний смак. Це надія на отримання потужної «довгої руки» у майбутньому, але це також розуміння того, що «завтра» ці ракети не прилетять по території РФ. Оптимістичний сценарій – кінець 2026-го, реалістичний – 2027 рік.

Тому, поки британські інженери креслять схеми, а їхні урядовці підписують чеки, головним завданням для Києва залишається виживання тут і зараз – за допомогою наявних засобів, власних розробок на кшталт «Сапсана» та дипломатичного тиску щодо збільшення постачання перевірених Storm Shadow та ATACMS. А час для Nightfall… Віримо, що обов’язково настане.

Мирослав Ліскович. Київ

   
Новини з передової