Пам’яті добровольця Руслана Перлика

13.12.2025 09:00

Укрінформ

Для нього важливим було самовдосконалення

Руслан народився 10 березня 1988 року на Донеччині, в селищі Володимирівка Волноваського району.

За словами вчительки Оксани Миколаївни Рязанцевої, котра викладала у хлопця в школі українську мову та літературу, Руслан був першою дитиною в родині, і став підтримкою й порадником для двох рідних та двох двоюрідних братів.  

– Він виховувався й ріс у великій дружній сім’ї, тому не звик байдикувати – був старанним та працьовитим, надзвичайно добрим, щирим і веселим хлопчиком. Він любив життя, друзів, обожнював маму й бабусю, допомагаючи їм в усьому. Про Руслана всі знали як про вірного та надійного друга й товариша, – згадує жінка.

Оксана Миколаївна зазначає, що під час навчання хлопець виявляв сумлінність, мав хист до точних наук, гарно малював, брав активну участь у спортивних заходах, обожнював грати у футбол. 

Після закінчення у 2002 році школи Руслан поїхав до Донецька та вступив у будівельний технікум. Коли у 2008 році отримав диплом, його призвали до лав Української армії.  

Службу проходив у 25-й повітряно-десантній бригаді у селищі Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області. Згадуючи про цей період життя, Руслан писав: «Неймовірний час, за який різко подорослішав розумом, набув багато друзів, навчився відповідати за свої слова і вчинки, і в цілому накопичив купу приємних спогадів». 

Коли Руслан через два роки демобілізувався, то вступив до Донецького політехнічного інституту на заочну форму навчання. Паралельно він влаштувався на Південно-Донбаську шахту № 3 гірником з ремонту гірничих виробок. 

У березні 2017 року переїхав до Києва, де спочатку працював різноробочим на будівництві, а згодом – начальником відділу в одному із магазинів.  

З літа 2021 року він був керівником відділу магазину у Вишгороді на Київщині.  

Знайомі згадують, що він завжди займався самовдосконаленням. На своїй сторінці у Фейсбуці Руслан процитував американського автора, одного із творців сучасного жанру книг із саморозвитку Наполеона Гілла: «Успіх не потребує пояснень. Невдача не визнає жодних алібі». 

Він любив подорожувати, встиг піднятися на Говерлу. У вихідні дні відвідував на велосипеді цікаві місця під Києвом, фотографував краєвиди. 

У вересні 2021 року Руслан одружився зі своєю коханою Євгенією.

Але їхнє сімейне життя було недовгим. У квітні 2022 року хлопець пішов добровольцем на фронт.  

Руслан Перлик загинув 29 квітня 2022 року під час боїв поблизу села Курулька Барвінківського району Харківської області. Йому назавжди 34 роки.  

Похований 6 травня на території Вишгородської міської громади. 

Військовий посмертно нагороджений орденом «За мужність III ступеня» та орденом «Хрест Героя». 

Вічна і світла пам’ять Герою! 

Фото: Фейсбук-сторінка Ruslan Perlik

За матеріалами Ольгинської селищної військової адміністрації

   
Новини з передової