Пам’яті старшого лейтенанта, командира роти Михайла Гончарука (позивний «Рапіра»)

11.11.2025 09:00

Укрінформ

У свої 25 років мудро й виважено керував підрозділом 

Михайло – кадровий військовий, ще з юнацтва повʼязав свою долю зі служінням країні. Одразу після школи вступив до військового коледжу сержантського складу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. У цій же академії у 2024 році здобув перше офіцерське звання. 

Після випуску проходив службу у 808-й Дністровській окремій бригаді підтримки. Тут старший лейтенант Михайло Гончарук був командиром роти інженерно-саперного батальйону. 

«Мужній, принциповий, вольовий – саме такі риси були притаманні справжньому офіцеру, який до останньої хвилини свого життя був вірним військовій присязі. Саме таким він залишиться в нашій пам’яті – надзвичайно сміливий воїн, надійний друг та командир. Україна для Михайла була більше, ніж просто Батьківщина. Вона була його гордістю, його силою і натхненням. Він жив з вірою в те, що свобода й гідність — це найвищі цінності, за які варто стояти до кінця. Саме ця любов до рідної землі вела його вперед, додавала мужності й сили навіть у найскладніші моменти», – написали на спомин про Михайла в бригаді.

Михайло народився 23 жовтня 2000 року в Ужгороді. У місті його пам’ятають як обдарованого спортсмена – з дитинства він займався фехтуванням, був членом місцевої команди, здобував призові місця на обласних і всеукраїнських змаганнях рапіристів. 

«Уся фехтувальна спільнота Закарпаття висловлює щирі співчуття рідним, близьким і побратимам Михайла. Його спортивна школа, тренери та друзі назавжди збережуть пам’ять про нього як про талановитого, цілеспрямованого й мужнього вихованця. Дуже символічно для нас, фехтувальників, що позивний в Михайла був "Рапіра"», – написали на сторінці Федерації фехтування Закарпаття. 

Михайло Гончарук загинув 29 жовтня 2025 року під час бойового завдання на Харківському напрямку. 

Прощалися з військовим у рідному Ужгороді 4 листопада. 

Як повідомили в Ужгородській міській раді, на прощання зі старшим лейтенантом Збройних Сил на площу Народну біля пам’ятника Тарасу Шевченкові прийшли рідні, друзі, однокласники, військові, містяни. Під час церемонії зачитали пам’ятний лист від Головнокомандувача ЗСУ генерала Олександра Сирського зі словами глибокої вдячності за жертовне служіння в лавах Збройних Сил. 

Поховали старшого лейтенанта на Пагорбі Слави. 

У захисника залишилися батьки і брат.

Вічна і світла пам’ять Герою! 

Фото: Ужгородська міська рада, Федерація фехтування Закарпаття

   
Новини з передової