Проєкт реалізують до 120-ти річчя відкриття Чернівецького музично-драматичного театру. Працює над ним чернівецька, київська та львівська команди.
У жовтні на сцені Чернівецького музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської відбудеться світова прем’єра опери «Креонт» — першої опери українського композитора Дмитра Бортнянського, яка понад два з половиною століття вважалася втраченою.
Про це розповів директор театру Іван Бутняк.
Постановку готують у межах проєкту «Повернення світу першої опери Дмитра Бортнянського “Креонт“». Прем’єра запланована на 3 та 5 жовтня.
«Яка б це не була кругла дата, але ми не святкуємо, а хочемо закцентувати увагу суспільства на нашому театрі, бо це наш прямий обов’язок. Тому 120-річчя ми відзначаємо не святкуванням, а подією світового рівня», — зазначив директор муздрамтеатру.
Як розповіли автори проєкту, «Креонт» — перша опера Бортнянського, написана у Венеції, коли йому було лише 23 роки. Тоді прем’єру порівнювали з творами Моцарта, але згодом партитура зникла. Декілька років тому рукопис випадково знайшла в Португалії українська музикознавиця Ольга Шуміліна.
«Опера створена на основі трагедії Софокла “Антигона”, але з іншим фіналом — народ повстає й скидає тиранію. Очевидно, саме цей акцент став причиною, чому в російській імперії про твір не згадували», — додає Бутняк.
Водночас, за словами Івана Бутняка, у росії також намагаються відновити цю постановку й привласнити собі ім’я композитора. Та українська команда випередила ці наміри й першою повертає світові справжнього Бортнянського.
Чому обрали Чернівці для відновлення опери
Постановку вирішили здійснити саме на сцені Чернівецького театру — споруди, збудованої архітекторами Фельнером і Гельмером як музичний театр. Його параметри близькі до тих, де опера звучала вперше в Італії.
«Наш театр сам по собі — це візуальна увертюра до опери. Глядачі, потрапивши всередину, одразу опиняться в атмосфері бароко», — кажуть автори проєкту.
Хто працює над прем’єрою
Автором проєкту став диригент Національної опери України та Артист ЮНЕСКО в ім’я миру Герман Макаренко.
«Це більше, ніж відродження втраченої опери. Її повернення підкреслює багатство музичного минулого України та наші глибокі культурні корені з Європою», — розповів Герман Макаренко.
Незабаром читайте розмову з автором проєкту, диригентом Германом Макаренком на ресурсах онлайн-медіа «Шпальта».
Режисером-постановником виступає Іван Бутняк, художником-постановником — заслужений діяч мистецтв України Андрій Александрович. Над костюмами працює Анна Духовична, художницею світла є Вікторія Радощук, балетмейстеркою — Софія Сафрюк. Завідує постановочною частиною заслужений працівник культури України Василь Губко.
У складі солістів:
— Сергій Бортник (Київ),
— заслужена артистка України Ольга Фомічова (Київ),
— Богдана Зайцева-Чебан (Чернівці),
— заслужений артист України Володимир Фісюк (Чернівці),
— заслужений артист України Василь Понайда (Львів),
— Маргарита Білокіз (Київ),
— заслужена діячка мистецтв України Надія Селезньова (Чернівці).
На сцені одночасно працюватимуть понад 70 виконавців.
«Це виклик для нашого театру. Та пройшовши його, ми набираємося досвіду реалізовувати проєкти такого масштабу», — зауважив Іван Бутняк.
До роботи над оперою також долучилися працівники Чернівецької обласної філармонії імені Дмитра Гнатюка. Опера звучатиме італійською мовою з текстовим супроводом українською. Переклад здійснили Мауріціо Ашеро та Катерина Соболева-Зоркіна.
До реалізації проєкту долучилися Чернівецька обласна та міська влада. Його також підтримали меценати, серед яких — професор, виходець із Буковини Микола Проданчук.
Довідково
«Креонт» Дмитро Бортнянський написав у 1776 році у Венеції, навчаючись у відомого італійського композитора Бальдасаре Галуппі. Лібрето створив Марко Кольтелліні на основі трагедії Софокла. На відміну від класичної драми, опера завершується щасливо. Її прем’єра відбулася в театрі Сан-Бенедетто, але згодом ноти зникли майже на 250 років.
У листопаді 2024 року рукопис випадково знайшла музикознавиця Ольга Шуміліна в архіві бібліотеки Ажуда в Лісабоні. Тоді «Креонт» вперше прозвучав у концертному виконанні в Києві.
Фото Максима Козменка
Західна Україна
Інформує: Shpalta.media