Головне управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області
Бактеріальні хвороби є одними із найпоширеніших хвороб рослин і завдають великої шкоди сільському господарству. Тому профілактика і боротьба з бактеріальними хворобами рослин зумовлюють багато труднощів.
Традиційно хвороби рослин спричинені, в основному, грибами. Але бактеріози за останні роки стали фактором, на який слід звернути увагу. Ті з них, які давно зустрічаються в нашій зоні, не дуже небезпечні. Однак є й такі бактерії, що не розповсюджені в Україні. Особливу небезпеку становить бактерія Erwinia amylovora, яка поширена в Північній Америці та викликає надзвичайно шкодочинну хворобу – бактеріальний опік плодових.
Збудник вражає близько 170 видів рослин – плодових, декоративних та дикорослих. Найбільшої шкоди завдає яблуні, груші, персику, айві, вишні, черешні. Ця бактерія здатна «дружити» з багатьма збудниками грибкових хвороб. Наприклад, «найкращі друзі» Erwinia, це: моніліоз, парша, цитоспороз. Бактерії та гриби взаємно підсилюють шкодочинність один одного.
Перші ознаки хвороби проявляються в основному на квітках, пагонах, гілках і плодах. При розпусканні квіти і пагони раптово в’януть і чорніють. При цьому зів’яле листя не опадає, а залишається висіти на пагонах, які теж в’януть і засихають. Вони виглядають ніби обпалені вогнем, звідси і назва хвороби — «опік плодових». Кора розм’якшується, здувається і розтріскується. У вологу погоду на ній виступають краплі рідини – молочний ексудат. Потім він твердне, жовтіє і, нарешті, чорніє.
Уражаються хворобою і зелені плоди: на них з’являються темні плями, плоди чорніють, зморщуються і відмирають. Найбільш чутливими до хвороби є рослини віком від 3-8 років.
Для зараження збудник повинен потрапити в тканину рослини. Це відбувається переважно через пошкодження, спричинені сільськогосподарськими інструментами, через підщепи в розсаднику. Також основне джерело зараження — це солодкий молочний сік, який розносять комахи (бджоли, оси та мухи). Вони сідають на квіти —найуразливіше місце рослини, та розносять хворобу далі. Дощ та вітер також сприяють перенесенню збудника на нові території.
Найсприятливішими умовами для розвитку бактеріального опіку плодових є відносна вологість 80% та температура повітря 18-29 °С. Влітку, у зв’язку з потеплінням, розвиток захворювання уповільнюється. На жаль, перші стадії хвороби зазвичай малопомітні, а масове в’янення дерев зупинити вдається дуже рідко.
Боротьба з хворобою може бути тільки комплексною, в основі якої є недопущення поширення бактерії, посилення імунітету рослин і тільки на третьому місці — специфічне лікування.
Ключовий момент — два тижні, від старту сокоруху до цвітіння. У цей час обов’язково потрібно перевірити, чи немає на деревах тріщин кори з яких сочиться сік, і чи не з’явився на пагонах білий липкий ексудат. Якщо на дереві з’явилися ознаки хвороби, необхідно одразу зрізати всі уражені гілки нижче пошкодження на 30-40 см. Зрізи ретельно обробити препаратами на основі міді. Інструмент після обрізки також продезінфікувати, щоб не допустити нові зараження.
Важливо знищити шкідливі бактерії та гриби, використовуючи комплекс комбінованих фунгіцидів і антибіотиків, а потім заселити сад корисною мікрофлорою. Для профілактики хвороби (бактеріальний опік плодових) рекомендують викорчовувати дикорослі плодові і глід, які можуть бути носіями інфекцій. До профілактичних заходів також відносять вибір стійких сортів.
Сучасні сорти яблунь та груш мають різний ступінь сприйнятливості до ураження бактеріальним опіком. Імунних сортів, на жаль, немає.
Державний фітосанітарний інспектор
ГУ Держпродспоживслужби
в Чернівецькій області І.Мудра
Новини Сокирянщини – Північно-Бессарабський край в Україні