Цьогоріч мова йде про 4 заклади загально-середньої освіти у Чернівецькій області
фото ілюстративне/Ivan Aleksic, unsplash.com
Серед закладів загальної середньої освіти у Чернівецькій області із 343-ох є малочисельні, тобто такі, де кількість учнів не перевищує 45 осіб. Це визначено в законодавстві як межа, за якої школа втрачає право на державне фінансування. Відтак громада має самостійно вирішити — або дофінансовувати школу власним коштом, або ініціювати її оптимізацію: реорганізацію, приєднання до іншого закладу чи закриття.
Як пояснює директорка департаменту освіти Чернівецької обласної військової адміністрації Оксана Сакрієр, державна політика спрямована на укрупнення таких шкіл:
«Якщо в закладі навчається 15–20 дітей — це означає, що один педагог змушений викладати декілька предметів, отже, це неякісна освіта. Це — не про доступність, а про неефективність», – розповідає освітянка.
фото Ігоря Константинюка
«Малочисельна школа не може забезпечити якісну освіту — педагоги змушені викладати по два-три предмети, що знижує ефективність навчального процесу. Утримання таких закладів є економічно неефективним, оскільки вартість навчання одного учня значно вища, ніж у великих школах».
Що ж стосується фінансування самих шкіл — тут відповідальність покладається на органи місцевого самоврядування. Якщо кількість учнів у закладі менше 45, освітня субвенція з державного бюджету на нього не поширюється.
«Громада має сама ухвалити рішення: якщо вона хоче зберегти школу — будь ласка, але за власний кошт. У деяких випадках утримання такого закладу коштує місцевому бюджету 5–7 мільйонів гривень. І коли керівництво громади розуміє, що за ці гроші можна відремонтувати дорогу, купити автобус або ж оснастити опорний заклад — переглядають своє рішення», — зазначає директорка департаменту.
фото Ігоря Константинюка
До шкіл, що перебувають у «зоні ризику», належать Припрутська гімназія Буянської сільської ради (39 учнів), Могилівська гімназія Герцаївської міської ради (24 учні), Берестянська гімназія Новоселицької міської ради (41 учень) та Хлівищенський заклад першого-другого ступенів Ставчанської сільської ради (38 учнів). Важливо зазначити, що значна частина з них навчається дистанційно або за екстернатною формою.
Раніше державний бюджет покривав утримання малочисельних шкіл, але тепер ця відповідальність повністю лягає на місцеві громади, що сприяє більш виваженому підходу до питання.
«У Припрутській гімназії з 39 учнів лише 22 навчаються офлайн, решта — дистанційно або за екстернатною формою. Аналогічна ситуація і в інших школах, де з 41 учня у Берестейській гімназії лише 18 навчаються очно. Коли починаєш платити за утримання, починаєш рахувати: чи варто це робити, якщо рівень знань не відповідає стандартам? Тож громади подали документи на оптимізацію, і вже починається процес підвозу учнів до більших закладів», — пояснює Оксана Сакрієр.
фото Ігоря Константинюка
Чернівецька область у 2024 році отримала на закупівлю шкільних автобусів — понад 130 мільйонів гривень. Це дозволяє придбати 37 автобусів із мінімальним співфінансуванням з боку громад. Водночас організовується підвезення учнів до більших закладів, розташованих неподалік.
Також з 2027 року в Україні набуде чинності реформа старшої профільної школи. Згідно з нею, 10–12 класи мають навчатися в ліцеях, що матимуть чітко визначені профілі для дітей — гуманітарний, математичний, природничий тощо. Для цього потрібно створити відповідну інфраструктуру.
«Цього року область отримала 22,7 мільйона гривень для оснащення кабінетів у таких ліцеях. Але ми не можемо інвестувати в малі школи, які не мають майбутнього. Ці кошти підуть на обладнання класів у ліцеях, де навчатимуться діти з кількох громад», — пояснює освітянка.
Тим часом у громадах уже ухвалюють рішення щодо малочисельних шкіл. Ось як це відбувається на практиці:
Припрутська гімназія, Боянська сільська рада (39 учнів)
фото Припрутської гімназії / Google maps
Попри зменшення кількості учнів, у Припрутській гімназії вирішили зберегти школу, приєднавши її як філію до опорного закладу — Боянського ліцею №1. Війна змусила частину мешканців виїхати, але школа продовжує функціонувати.
«Школа працює, але вже як філія, з фінансуванням від Міністерства освіти. Наразі у нас менше 45 учнів, і ми сподіваємося на збільшення цього числа в майбутньому. Ми плануємо продовжувати надавати якісну освіту для наших учнів і співпрацювати з батьками та громадою для підтримки шкільної спільноти», — розповіла директорка школи Олена Гавка.
Могилівська гімназія, Герцаївська міська рада (24 учні)
фото Могилівської гімназії / bukportret.info
У Могилівській гімназії вирішили не боротися за збереження середніх і старших класів — заклад реформують у початкову школу. Учнів направляють до інших закладів — залежно від мови навчання, а громада забезпечує підвіз.
«Рішення ухвалили в травні на сесії. Частину учнів ми направляємо до румуномовного закладу в Герці, що приблизно за кілометр. Є також українськомовна школа, куди батьки можуть звертатися за бажанням. Шкільний автобус є, за потреби відвозитиме дітей», — пояснив керівник управління освіти Герцаївської міської ради Міну Мінувич.
Хлівищенський ЗЗСО І–ІІ ступенів, Ставчанська сільська рада (38 учнів)
фото Хлівищенський ЗЗСО І-ІІ ступенів / Facebook
У Хлівищі школу не закривають, а реорганізовують — її переводять у статус філії Ставчанського опорного закладу.
«Хлівищенський заклад загальної середньої освіти перевели у філію Ставчанського опорного закладу — це рішення ухвалили на сесії. Учні залишаються навчатися на місці до 9 класу, а далі можуть продовжити у базовій школі. Ми не закриваємо школу — переконані, що збереження села починається зі збереження його освітніх закладів. Якщо зникне школа — зникне й саме село», — наголосив голова громади Роман Руснак.
Берестянська гімназія, Новоселицька міська рада (41 учень)
фото/ сайт Берестянської гімназії
У Бересті громада спочатку розглядала можливість пониження ступеня гімназії, проте зрештою підтримала альтернативу: приєднання до сусіднього закладу — Динівецького ліцею. Рішення сесії ухвалили, а зараз тривають юридичні процедури.
«Наразі триває процедура ліквідації закладу як юридичної особи — через два місяці він офіційно стане філією. Учні продовжать навчання у тому ж приміщенні. Міська рада гарантує співфінансування шкільного автобуса. У разі зменшення кількости учнів, буде можливість пониження ступеня та організації підвозу до опорного ліцею», — повідомила керівниця управління освіти Новоселицької міської ради Аделіна Руснак.
Раніше ми писали, що у селі Замогилі розташований єдиний у Чернівецькій області навчальний заклад, куди неможливо дістатися транспортом. Учителі дістаються туди в гумових чоботах, а діти ходять гуртом.
Західна Україна
Інформує: Shpalta.media