Від опорних пунктів до «лисячих нір»: Сирський розповів, як змінились вимоги до укриттів і фортифікацій

Укрінформ

Сьогодні всі укриття та фортифікаційні споруди повинні мати антидроновий захист. Величезні опорні пункти вже втратили свою актуальність.

Про це головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив на зустрічі із журналістами, передає кореспондент Укрінформу.

«Звичайно, всі укриття та фортифікаційні споруди повинні мати антидроновий захист. Така вимога сьогодення. Ходи сполучення мають бути закриті, щоб захистити від ураження і наших солдатів, і пілотів безпілотних систем. Ви бачите, що розвиток дронів диктує зміни й у тактиці застосування військ, і у вимогах до фортифікації», – зазначив Сирський.

За його словами, якщо раніше всі фортифікаційні споруди будувалися з метою недопущення просування противника, зокрема на відкритій місцевості, де противник міг застосувати велику кількість бронетехніки, то тепер підходи змінилися.

«Все будується навколо посадок, лісосмуг, які мають кращі маскувальні властивості», – зауважив головнокомандувач.

Читайте також: Із використанням досвіду України: польські військові показали, як будують фортифікації на кордоні з Росією

Він додав, що бачення доцільності тих чи інших фортифікаційних споруд змінилося.

«На початку повномасштабної російської агресії будувалися величезні опорні пункти, батальйонні райони оборони… Як показав досвід Бахмута, в такому вигляді вони втратили свою актуальність. Збройні сили перейшли до ротних опорних пунктів, потім – до взводних. Тепер ми бачимо, що найбільш ефективна позиція – максимум на відділення. А в основному це групи окопів, навіть так звані «лисячі нори», які унеможливлюють застосування противником ударних дронів. Адже зараз дрон, особливо на оптоволокні, може проникнути в будь-яку щілину», – додав Сирський.

Читайте також: Сирський поставив завдання удосконалити протидію російським БПЛА, які тероризують Україну

Як повідомляв Укрінформ, за інформацією Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, торік на зведення фортифікаційних споруд Кабінет Міністрів виділив спочатку ₴ 20 мільярдів, а потім додатково ще ₴5,6 мільярда.

   
Новини з передової