Від початку повномасштабної війни загинув 101 рятувальник – ДСНС
29.05.2025 05:29
Укрінформ
Від початку повномасштабного вторгнення РФ загинув 101 працівник Державної служби з надзвичайних ситуацій, 463 були поранені.
Про це на брифінгу повідомив пресофіцер ДСНС Олександр Хорунжий, передає кореспондент Укрінформу.
«Якщо взяти цифри, то у нас від початку повномасштабного вторгнення РФ 101 рятувальник загинув і 463 дістали поранення», – сказав він.
Хорунжий нагадав, що з 2023 року були внесені зміни в алгоритми роботи оперативно-рятувальних підрозділів, як реагувати на можливі повторні атаки.
«І є така тенденція, що кількість і загиблих, і постраждалих рятувальників на місцях ліквідацій значно зменшилася», – зауважив речник.
За його словами, щодня в Україні на чергування заступають близько 7200 працівників ДСНС і понад 2200 одиниць техніки.
Водночас ДСНС активно розвиває і збільшує кількість навчальних баз і полігонів. Є плани взаємодії підрозділів, плани реагування, у тому числі на масовані атаки. Планами й алгоритмами роботи ДСНС передбачено збільшення кількості особового складу і техніки у тій чи іншій області за рахунок сусідніх регіонів або за рахунок так званих зведених загонів.
«Це одне з пріоритетних завдань ДСНС – постійна підготовка і постійне реагування. А також – взаємодія з органами місцевої та центральної влади, поліції, військовими формуваннями, бо все це є запорукою найшвидшої й найефективнішої ліквідації наслідків обстрілів РФ», – зазначив Хорунжий.
Читайте також: Нічна атака дронів на Харків: у МВС назвали імена загиблих рятувальників
Але низка факторів можуть ускладнювати роботу рятувальників. «У нас були випадки, коли пожежно-рятувальна техніка не може під’їхати безпосередньо до локації, де потрібно надавати допомогу, бо житлові будинки заставлені щільно автомобілями… Відповідно до державних будівельних норм, ширина проїзду для пожежно-рятувальної техніки або рятувальної техніки має бути не менше трьох з половиною метрів», – розповів він.
У цьому зв’язку речник нагадав, що не можна встановлювати автомобілі поряд з пожежними гідрантами, а якщо в будівлі є висувні ворота, машину можна ставити не ближче ніж за 10 метрів від них.
Крім того, за словами представника ДСНС, коли через можливі повторні обстріли доводиться відводити особовий склад, процес ліквідації наслідків може затягнутися. При цьому часом рятувальникам доводиться працювати на місцях ліквідації наслідків обстрілів разом із піротехнічними підрозділами, оскільки внаслідок атак дронів деякі ділянки можуть бути заміновані.
Також Хорунжий прокоментував ситуацію, коли під час повітряної тривоги люди часто не йдуть в укриття, вважаючи достатнім дотримання правила двох стін.
«Коли іде прямий приліт… я не впевнений, що правило двох стін може однозначно захистити людину. Але, менше з тим, люди підміняють перебування в укриттях правилом двох стін. І це трапляється, на жаль, дуже часто. Бо люди втомилися, важко вже виходити і, що найстрашніше, звикли до цих атак, тому перестають, на жаль, послуговуватися укриттями», – сказав він.
Читайте також: В Одесі внаслідок ракетного удару постраждали 20 осіб, з них п’ятеро – рятувальники
Хорунжий закликав громадян перевірити у застосунку «Дія», де розташоване найближче укриття і разом з членами сім’ї домовитися, коли і за яких обставин туди спускатися. Також він рекомендує переглянути вміст «тривожних валізок», щоб там було все необхідне. Зокрема, в них мають бути основні документи, харчування довготривалого зберігання, ліки, вода, теплий одяг – запас, розрахований на те, щоб людина кілька днів могла перебувати в укритті або у іншому безпечному місці.
«Такий рюкзачок має бути і у дітей, і у дорослих, і це набагато збільшує шанси на виживання», – наголосив представник ДСНС.
Як повідомляв Укрінформ, дефіцит кваліфікованих спеціалістів на тимчасово захоплених українських територіях змушує загарбників завозити рятувальників з Росії.
Фото ілюстративне: ДСНС Київщини
Новини з передової