Пам’яті прикордонника Олександра Шкурка
Хвилина мовчання
22.05.2025 09:00
Укрінформ
Бойові побратими кажуть, що їм пощастило працювати, дружити, спілкуватися та служити пліч-о-пліч з ним.
Олександр народився 12 березня 1980 року у Глухові на Сумщині. З самого дитинства вирізнявся особливою любов’ю до техніки, а найбільше – до автомобілів. Хлопець навчався у загальноосвітній школі № 2, а згодом вступив до професійно-педагогічного фахового коледжу Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, де здобув фах водія.
У 1998 році Олександра призвали на строкову військову службу, яку проходив в загоні прикордонного контролю «Чорномор’я».
«Його життя завжди було тісно пов’язане з технікою: він працював там, де були машини, захоплювався ремонтом, налаштуванням автомобілів, збирав меблі, допомагав друзям і завжди знаходив рішення в найскладніших ситуаціях. Особливе задоволення йому приносила риболовля – тиша, природа і вода давали йому спокій і натхнення. Останнім часом планував виїзд на рибалку, дуже мріяв про це», – згадують про Олександра рідні й друзі.
Восени 2023 року, отримавши повістку, Олександр долучився до лав Державної прикордонної служби. Захищав Україну в одному з прикордонних підрозділів Сумської області.
Його життя обірвалося 4 квітня 2025 року під час бойового завдання з охорони й оборони державного кордону.
«Спокійний, добрий, із чудовим почуттям гумору, Олександр завжди був поруч у скрутну хвилину. Він ніколи не залишав у біді, завжди допомагав, і словом і ділом. Світла пам’ять про нього назавжди залишиться в наших серцях та серцях тих, кому пощастило працювати, дружити, спілкуватися та служити пліч-о-пліч з ним», – кажуть побратими.
Воїна відспівали у Трьох-Анастасіївському соборі Глухова, поховали на Веригінському кладовищі.
У Олександра залишилася дружина, двоє доньок, син і старший брат.
Честь Герою!
Фото: mistosumy.com, Східне регіональне управління Держприкордонслужби України
Новини з передової