Пам’яті командира бойової машини Віктора Давидова
Хвилина мовчання
13.05.2025 09:00
Укрінформ
Він пройшов Херсонський напрямок, Бахмут і загинув в районі Часового Яру
Віктор Давидов був відданий своїй родині та роботі в Державній службі охорони, полюбляв риболовлю, завжди був підтримкою для близьких та друзів.
Віктор народився 7 серпня 1970 року у Знам'янці Кіровоградської області. Там же навчався у школі. Завершував середню освіту в Узбекистані. У 1985 році вступив до ПТУ в Знам'янці, здобув фах машиніста автомобільних кранів.
"Близько 30 років я мав нагоду знати та спілкуватися з Віктором Семеновичем. Знаючи його як відповідального колегу по роботі, люблячого батька, який душі не чаяв у своєму синові Денису, та як гарного сім’янина. На роботі він не раз отримував відзнаки від керівництва. Від колег по роботі мав повагу та співрозуміння. Після виходу на пенсію у нього з'явилося нове хобі – риболовля. Він як мала дитина чекав кожної риболовлі, був дуже азартним рибалкою. А ще дуже любив життя таким, як воно є, з гарними і не дуже моментами", – розповів колега Олександр.
Він додав, що Віктор завжди намагався допомагати друзям, бути підтримкою сину та родині.
"Ми дякуємо Богу, що подарував нам такого чудового чоловіка і дуже хорошого батька, з такою веселою вдачею та неперевершеною харизмою. Ти завжди будеш в наших серцях і пам'яті, в кожному подиху нашого життя. Твоє серце завжди було віддане своїй родині. Ти так багато для нас значив, був надійним і міцним плечем. Доброту, яку ти передав нам, ми будемо нести з собою все життя. Тепер ти – наш янгол-охоронець", – говорять дружина Алла та син Денис.
У Державній службі охорони згадують Віктора як відповідального та водночас щирого колегу.
"З Віктором Давидовим я працював в одному екіпажі групи затримання Державної служби охорони понад 10 років. Перебуваючи на посаді молодшого інспектора групи затримання, Віктор Семенович завжди був відповідальним та дисциплінованим, дотримувався законності у всьому. Неодноразово був відзначений керівництвом Управління охорони та Департаменту служби охорони. Свої знання передавав молодим працівникам.
Після виходу на пенсію неодноразово був ініціатором зустрічей пенсіонерів та працівників Відділу Державної служби охорони. У повсякденному житті завжди допомагав рідним та друзям, полюбляв їздити на риболовлю. У жовтні 2022 року був призваний до лав ЗСУ. Командування неодноразово відзначало його. Війна забирає найкращих. Ми будемо пам'ятати тих, хто загинув, захищаючи Україну. Вічна пам'ять Героям!", – сказав колега Віктор.
Під час повномасштабного вторгнення Віктор долучився до війська. У складі Обʼєднаних сил був нагороджений відзнакою командувача сухопутних військ Збройних Сил України «За звитягу» та нагрудним знаком «Кров за Україну» (посмертно).
Командир бойової машини, 52-річний старший сержант Віктор Давидов загинув 23 квітня 2023 року в районі Часового Яру. На Донеччині загинув і водій-електрик відділення коригування вогню, 41-річний солдат Сергій Мартинов, він воював з Віктором в одній бригаді. З ними прощалися у Кропивницькому в один день – 26 травня 2023 року.
"Духовиті хлопці були, ніколи не ховалися за чужими спинами, не падали духом, чесно виконували свою важку солдатську роботу там, де найважче. Дуже шкода втрачати таких людей. Ми разом з ними призивалися, пройшли Херсонський напрямок, Бахмут. Вони були справжні й надійні. Великий біль і втрата для їх рідних, для нас усіх", – сказали в день прощання бойові побратими.
З військовими попрощалися на Алеї почесних воїнських поховань Далекосхідного кладовища.
У пам'ять про Віктора Давидова 18 квітня 2025 року на фасаді адміністративної будівлі Управління поліції охорони у Кропивницькому встановили меморіальну дошку.
Честь Захисникові!
Фото: Управління поліції охорони
Новини з передової