Ефективність обробок багаторічних насаджень пестицидами та чинники, що впливають на їх проведення
Важливу роль у збереженні врожаю плодових культур та в поліпшенні його якості має відігравати інтегрований захист садів і ягідників від збудників хвороб, бур’янів та шкідників.
У садах і ягідниках України виявлено понад 300 видів шкідливих комах, кліщів і гризунів, близько 100 збудників грибних, бактеріальних і вірусних хвороб, майже 50 видів бур’янів, що ослаблюють життєдіяльність культурних рослин у ягід них і садових насадженнях упродовж вегетації.
Нині спостерігається активне заселення багаторічних насаджень небезпечним карантинним об’єктом – коричневим мармуровим клопом, стволовими шкідниками (західним непарним короїдом, червицями, заболонниками). Також фіксується збільшення площ ураження садових масивів дерев бактеріальним опіком, шаркою слив, альтернаріозом, хворобами деревини, збільшуються площі забур’янення в садах ваточником сирійським, амброзією полинолистою й іншими видами бур’янів. Це потребує нагального перегляду й уточнення стратегії захисту плодових насаджень від основних збудників хвороб, бур’янів і шкідників з урахуванням особливостей біології шкідливих об’єктів, механізму дії пестицидів, особливостей приготування робочих розчинів та технологій внесення (разом із добривами та іншими речовинами) за дотримання екологічних вимог сьогодення. Нині виникла нагальна проблема щодо розгляду ролі низки чинників, що мають важливе значення для проведення економічно та екологічно доцільних та ефективних обробок препаратами багато річних насаджень для захисту їх від шкідливих організмів.
Важливо, що кожен препарат має температурні межі, за яких спостерігається його максимальна дія (ефективність). Наприклад, препарати з групи гліфосатів можуть знизити ефективність за температури повітря нижче 10–12 °С. Більшість препаратів піретроїдної групи під час обробки за високих температур мають знижену ефективність через дуже швидкий розпад. На відміну від них, деякі фосфорорганічні інсектициди (диметоат) знижують ефективність лише за низьких температур повітря (нижче 10 °С).
Іншим аспектом врахування температурного режиму є його верхня межа, за якої можливі обробки. У більшості випадків вона обмежена температурою приблизно 27–28 °С, коли фізіологічна активність рослини суттєво знижена. Проте необхідно розуміти, що припинити обробку насаджень пестицидами необхідно заздалегідь до настання такої температури повітря. Для ефективної дії внесеного препарату необхідне його перебування на рослині впродовж 1–3 год після обприскування до настання граничної температури 27–28 °С, за якої рекомендується припинення робіт з обприскування. Тому в рекомендаціях для застосування препаратів верхній показник температури повітря має значення +25 °С. Таким чином, кожен препарат під час його внесення потребує дотримання температурного режиму.
Для досягнення максимальної ефективності велике значення має випадання опадів невдовзі після внесення пестициду. Норма застосування більшості препаратів передбачає, щоб упродовж 3 год після їхнього внесення опадів не було, оскільки змив діючої речовини з поверхні рослин різко знижує ефективність. Для досягнення максимального ефекту опадів не має бути протягом 6–8 год після внесення пестициду. Однак, якщо препарат містить хімічно високоактивну речовину, або використовуються відповідні хімічні компоненти, що сприяють швидкому проникненню всередину рослини, то висока ефективність обробки гарантується навіть за опадів через 1 год після застосування препарату.
Необхідно пам’ятати, що дощ незабаром після обприскування рослин контактними фунгіцидами майже повністю їх змиє.
У більшості випадків, як свідчить практика, регламент обприскування в багаторічних насадженнях вимагає умови, за якої швидкість вітру не перевищує 3–5 м/сек. У випадку перевищення цих показників спостерігається нерівномірний розподіл робочого розчину, знос препарату на інші рослини.
Існує правило, що за наявності роси на листі рослин обробку пестицидами не проводять. Таких вимог необхідно дотримуватися за обробки гербіцидами на основі гліфосатів та деяких інших діючих речовин, для високої ефективності яких необхідна відповідна концентрація робочого розчину. Обприскування по росі призведе до суттєвого зниження концентрації діючих речовин і, відповідно, до зниження ефективності обробки. Тому, плануючи обробку, враховують, щоб за 2–3 год до обприскування насаджень роси вже не було.
Не варто вносити фунгіциди (контактної чи системної дії) на вологі від дощу або роси рослини. Проте, для більшої кількості фунгіцидів обробка за незначної наявності роси, що не стікає з рослин при їх коливанні від вітру або проходу техніки, може підвищити ефективність дії через більш рівномірний розподіл препарату на листі та через триваліше перебування листя у зволоженому стані. За обробки насаджень пестицидами важливим є вибір часу. Можна отримати різну ефективність за обробки одним і тим самим препаратом, обприскуючи в ранкові, денні або вечірні години. Насамперед на таку ефективність впливатиме температурний фактор, сонячне випромінювання та відносна вологість повітря у найближчі після внесення препарату години. Наприклад, вищу ефективність зазвичай можна одержати від більшості препаратів за обробки у вечірні години. У цей час найсприятливіші умови, а саме: помірні температури у вечірні та нічні години у найближчий період після обробки насаджень; сприятливий режим вологості, за якого рослини активізуються фізіологічно та діючі речовини легше й швидше проникають у рослину. Відсутність сонячної інсоляції допомагає діючим речовинам, не стійким до цього фактору, бути активними триваліший період.
Якщо рослини потерпають від сильної посухи, їхнє листя в’яне, то не ефективно, а іноді й небезпечно проводити обприскування системними чи трансміларними препаратами. В умовах низької відносної вологості повітря, великої кількості випромінювання і (дуже важливо) нестачі вологи – в зоні росту листків рослин (особливо ягідних культур) утворюється багато воску. Крім того, восковий шар не тільки стає товщим, а й змінює структуру, що значно ускладнює поглинання препаратів.
Важливе значення у приготуванні робочого розчину мають якість води, використання одного або кількох препаратів, добрив, їхня сумісність. Для приготування робочого розчину потрібна якісна чиста вода. Існує кілька параметрів вимог до якості води: не каламутна, без органічних речовин, не жорстка та з належним рівнем рН. Вода може містити багато органічних речовин – мул, рослинні рештки або водорості, найпростіші організми тощо, і це значно знижує ефективність обробки, оскільки практично будь-яка органіка зв’язує частину діючої речовини. Особливо це характерно для гліфосатів та дикватів. Бруд може засмічувати форсунки, лінії та фільтри, а також знижувати продуктивність і термін експлуатації обприскувача. Крім того, водорості мають властивості вступати в реакцію з деякими хімічними сполуками, знижуючи їх ефективність. Жорсткість води визначається наявністю розчинених у ній мінералів і впливає на інші властивості води. Попри величезну кількість різних мінералів, розчинених у воді, тільки деякі з них визначають її жорсткість. Кальцій, магній, а також залізо містяться в усіх природних джерелах води. На відміну від інших твердих частинок, ці мінерали не осідають. Вода вважається «м’якою», якщо розчинені іони кальцію та магнію замінюються іонами натрію або калію. З технічного погляду жорсткість є одиницею виміру загальної кількості кальцію та іонів магнію у воді: чим більша концентрація цих і подібних мінералів, тим жорсткіша вода, яка суттєво погіршує розчинність пестицидів і знижує ефективність ад’ювантів, впливаючи на баланс системи поверхнево-активних речовин. Надмірну жорсткість води спричинює наявність бікарбонатів, сульфатів, хлоридів і нітратів кальцію та магнію. У розчинах частина розчинних речовин розпадається на іони, які залишаються вільними для з’єднання з іншими іонами, що входять до складу розчину. Наприклад, іони активного інгредієнта 2,4-Д можуть з’єднуватися з іонами кальцію і магнію, провокуючи аглютинацію часток і випадання осаду на дно резервуара, а також призводити до забивання фільтрів і наконечників. Зазначені нижче у порядку від найбільшого потенціалу для зв’язування з пестицидами до найменшого такі мінерали, як алюміній (Al+++), залізо (Fe+++, Fe++), магній (Mg++), кальцій (Са++), натрій (Na+), якщо вони присутні у воді, спричинюватимуть її жорсткість. Така вода з великим вмістом кальцієвих або магнієвих солей спричинює проблеми зі змішуванням, оскільки знижується стабільність суспензії та емульсії. Активність гліфосату знижується за наявності високого рівня кальцієвих і магнієвих солей, а також гідрокарбонату натрію. Цю проблему можна усунути додаванням препаратів, які містять сульфат амонію (тверда кристалічна форма), або додавання продуктів, які містять буферні добавки (кондиціонери води). Якщо відомо, що вода є лужною, обприскування слід починати негайно після змішування. Як альтернативу для зниження рівня рН у воду можна додати буферну добавку. Придатність води для обприскування можна визначити, використовуючи таку процедуру (тест): приготуйте 500 мл правильно розведеного розчину для обприскування у скляній ємкості відповідно до рекомендацій виробника. Ретельно змішайте. Дайте розчину постояти протягом 30 хв. Якщо через 30 хв з’являться сліди кремоподібного осаду або розшарування робочого розчину, це означає, що вода непридатна для хімічної обробки насаджень. За сумнівів щодо придатності води її зразок необхідно передати для хімічного аналізу рівня солей і жорсткості. Однакові діючі речовини у складі препаратів різних торгових марок можуть по-різному реагувати на рівень рН залежно від добавок, які містять формуляції. Якщо є потреба використовувати воду низької якості, то здійснюйте обприскування одразу після змішування. Більшість природних вод мають показник рН між 6,5 і 8. Рівень рН показує міру активності іонів водню (Н+) у розчині, тобто ступінь кислотності або лужності цього розчину. При цьому pH нейтрального розчину становить 7, розчини із більшим значенням водневого показника є лужними, із меншими – кислими. Показник рівня рН води у довкіллі варіює в межах від 6,5 до 8. Але є джерела води, в яких рівень рН перевищує 8. При цьому рівень рН можуть підвищувати деякі препарати або добрива, що в результаті впливатиме на ефективність пестицидів. У забруднених водоймах може міститися велика кількість сильних кислот чи їхніх солей через скидання забруднюючих речовин підприємствами. За цих умов величина рН може бути нижчою від 4,5. Водночас вода, яку в містах використовують для пиття, також не ідеальна для приготування робочого розчину. Така вода зазвичай створюється за додавання продуктів, які містять хлор, для дезінфекції та знищення шкідливих бактерій і, як правило, має лужне середовище рН 7,8–8,5. Пестициди найкраще працюють у слабко кислій воді з pH 4–6,5. Важливо пам’ятати, що навіть невеликі зміни в рН викликають великі зміни в кислотності. Наприклад, розчин із рівнем рН 5 у десять разів кисліший (тобто містить у 10 разів більше іонів водню), ніж розчин із рівнем рН 6, і в 100 разів кисліший, ніж із рівнем рН 7. Це співвідношення між значеннями характерне для різного ступеня (наприклад, розчин із рівнем рН 9 у 100 разів більш лужний, ніж розчин із рівнем рН 7). Така вода також може вплинути на стабільність і фізичні властивості деяких хімічних формуляцій.
Державний фітосанітарний інспектор
ГУ Держпродспоживслужби
В Чернівецькій області
І.Мудра
Новини Сокирянщини – Північно-Бессарабський край в Україні