Памʼяті ядерника, старшого сапера Геннадія Чумака

25.04.2025 09:00

Укрінформ

Був унікальним спеціалістом національної ядерної галузі – знав усе про видобуток та переробку урану в Україні

Геннадій народився 22 травня 1982 року у Жовтих Водах Дніпропетровської області. Базову середню освіту здобув у місцевій середній школі №10.

У 2001 році закінчив Жовтоводський промисловий технікум, здобув кваліфікацію радіотехніка. У 2006-му – Севастопольський національний університет ядерної енергії та промисловості за спеціальністю «Комп’ютерний еколого-економічний моніторинг».

“Працював у рідних Жовтих Водах в державному підприємстві «УкрНДПРІпромтехнології». Згодом із родиною переїхав до Києва, де став науковим співробітником ДП «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки» лабораторії безпеки уранових об'єктів відділу аварійної готовності та радіаційного моніторингу”, – повідомляє сайт Жовтоводської міської територіальної громади.

“Геннадій Чумак приєднався до колективу ДНТЦ ЯРБ у 2020 році, вже як  досвідчений спеціаліст у сфері охорони навколишнього середовища та радіаційної безпеки, який присвятив свою професійну діяльність вивченню властивостей урану. У ДНТЦ ЯРБ Геннадій виконував експертизи, зокрема і підприємств урано-видобувного комплексу, адже знав все про видобуток і переробку урану в Україні”, – йдеться також у меморіальному дописі Державного підприємства “Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки".

Колеги згадують, що чоловік постійно прагнув вивчати нове, тому опанував програмні коди, одержані за Програмою з аналізу та технічного обслуговування комп'ютерних кодів з радіаційного захисту RAMP, щоб надавати більш детальну оцінку впливу радіації на навколишнє середовище.

“Геннадій Чумак долучався до робіт з радіаційного моніторингу і вимірювання, доклав зусиль, щоб вимірювальна лабораторія отримала акредитацію згідно зі стандартом ISO. Він посилив експертність відділу аварійної готовності та радіаційного моніторингу, допомагав у його зростанні”, – розповіли в ДНТЦ ЯРБ.

За даними місцевих органів влади, коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Геннадій одразу повернувся до Жовтих Вод, прийшов до місцевого військкомату та у березні 2022 року став на захист України. Служив старшим сапером у розвідроті 48-ї бригади ЗСУ, очолював бойові групи. Пройшов Херсонський, Донецький та Сумський напрямки.

За проявлені у боях відвагу, неймовірну силу духу та незламність нагороджений численними Подяками, Грамотами та медалями військового керівництва, відзнакою Президента України В. Зеленського «За оборону України», заохочувальною відзнакою командування Сил підтримки ЗСУ «Хрест підтримки» та відзнакою «Хрест незламності».

Загинув Геннадій 21 березня цього року під час виконання бойового завдання на Сумщині. Як стало відомо згодом, під час руху групи до бліндажу, її атакував ворожий дрон. Увесь удар прийшовся на Геннадія, бо він, як старший, прикриваючи хлопців, завжди йшов останнім.

За словами рідних та колег, Геннадій був дуже турботливим, легким у спілкуванні, нікому не відмовляв у допомозі. Вмів влучно жартувати, підняти настрій. Військову службу ніс сумлінно, до поставлених завдань підходив виважено та відповідально. Ніколи не шукав ніяких виправдань та ні на що не скаржився. Завжди був сповнений оптимізму, заряджав своєю енергією та захоплював світоглядом.

У Геннадія залишилися батьки, дружина, 14-річна донька, рідні брат та сестра.

Вічна пам’ять та слава Герою!

Підготовлено за даними з відкритих джерел

   
Новини з передової