Пам’яті пластуна, екоактивіста, розвідника Романа Серка (позивний «Серго»)

15.02.2025 09:00

Укрінформ

Був людиною дії, після повномасштабного вторгнення РФ почав збирати дрони, а потім пішов у розвідку

Роман народився у 1989 році в Малому Шпакові на Рівненщині. Закінчив зі срібною медаллю школу в рідному селі, а потім – Харківський національний університет імені Каразіна за спеціальністю "Радіофізика".

На факультеті радіофізики, біомедичної електроніки та комп’ютерних систем згадують, що Роман був активним учасником харківського Євромайдану. За роки навчання та життя у Харкові полюбив це місто всім серцем.

– Спілкувався лише українською мовою і завжди сперечався з тими, хто казав, що Харків проросійський. Він вірив у патріотизм Харкова, вірив, що тут історично закладена сильна національна ідея, – зазначають у виші.

Після навчання Роман деякий час працював фрезерувальником на танковому заводі. Згодом повернувся на Рівненщину, де взявся за провадження екоініціатив. Він започаткував проєкт "Прийомка": це мала бути мережа пунктів збору вторинної сировини, на жаль, Роман встиг відкрити лише перший.

Чоловік також упродовж чотирьох років був виховником у "Пласті" (пластунське псевдо "Арбітр"), багато читав, співав у народному хорі, займався спортом. Великою радістю для нього була природа, яку багато фотографував, а надихнувшись нею, ще й малював.

24 лютого 2022 року на комп’ютері Романа з'явився девіз "Краще носити важкі обладунки воїна, аніж легке ярмо раба", а вже за кілька днів він пішов у центр комплектування. Мобілізувався до 42-го батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка. Спершу проходив службу на Рівненщині, займався доглядом за зброєю в арсеналі, вдосконалював свою фізичну форму, проходив військові онлайнкурси, збирав і ремонтував дрони, навіть купив 3D-принтер, щоб виготовляти деталі.

– Але постійно в розмові з рідними та друзями він казав, що не відчуває себе корисним. Тому із загостренням боїв на Харківському напрямку пішов у ротацію. Усі набуті в "Пласті" вміння та знання, як він потім сказав, дуже допомогли йому в службі розвідником, – розповідають в університеті ім. Каразіна.

Як зазначають у скаутській організації, Роман брав участь у боях за Вовчанськ, виводив та заводив групи на позиції, періодично евакуйовував поранених і загиблих. 10 червня 2024 року під час виконання бойового завдання він потрапив під обстріл і отримав несумісні з життям поранення. Відтоді офіційно вважався зниклим безвісти. Лише 17 січня 2025 року ДНК-експертиза підтвердила, що Роман загинув.

25 січня із військовослужбовцем прощалися на Майдані Незалежності у Рівному. Поховали Романа Серка у рідному селі Малий Шпаків.

Роман має відзнаки "Захиснику України" та "Народжені в боях". Нагороджений також залізним Пластовим хрестом (№206) посмертно.

Вічна пам’ять і честь Захисникові!

Фото: Фейсбук-сторінка Роман Серко, ХНУ ім. Каразіна, Рівненська міська рада

   
Новини з передової