З болем у серці, але з безмежною вдячністю, наша громада провела в останню путь відданого сина України, солдата Андрія Рудика. Він став на захист Батьківщини в перші дні війни, 27 лютого 2022 року, і до останнього подиху залишався вірним присязі, боронячи Україну від російського агресора.
Андрій служив водієм-електриком у відділенні дистанційного мінування батальйону пілотних систем, виконував складні та небезпечні завдання, які рятували життя побратимів і наближали нашу перемогу.
28 грудня 2024 року, в бою за свободу в місті Лиман на Донеччині, Андрій загинув, залишивши по собі велику втрату для рідних, друзів і всієї України. У нього залишилися дружина та юний син, для яких він завжди буде Героєм, прикладом мужності, сили та відданості.
Скорботний кортеж, що привіз тіло Героя додому, зустрічали на колінах вздовж десятків кілометрів доріг. Люди створювали живі коридори пошани, зі сльозами на очах і словами вдячності. Це був гідний останній шлях для людини, яка віддала своє життя за мир і свободу своєї землі.
Вічна пам’ять і слава Андрію Рудику. Його подвиг ніколи не забудеться, а його ім’я буде навіки вписане в історію нашої боротьби за Незалежність.
Герої не вмирають. Вони живуть у наших серцях і в кожному вільному подиху України.
Слава Україні!
Героям Слава!