Пам’яті пілота Антона Листопада
Хвилина мовчання
28.12.2024 09:00
Укрінформ
Його вважали одним із кращих пілотів винищувальної авіації Повітряних сил ЗСУ…
Народився Антон 17 вересня 1991 року в Архангельській області РФ у родині військовослужбовця, військового льотчика вищого класу Валентина Листопада. Але дитинство та юність хлопець провів у Івано-Франківську. Навчався у школі № 2, а згодом – у фізико-технічному ліцеї. Там Антона згадують як здібного, дуже наполегливого і впертого юнака. Хлопець мріяв стати льотчиком, як батько, і впевнено йшов до своєї мети.
Оксана Богданівна Савчук, наставниця групи ліцею, в якій вчився Антон, згадує:
«Ми познайомилися з Антоном 1 вересня 2005 року, коли він вступив на перший курс… Запам'ятався хлопчик невеликого зросту з кучерявим чубчиком та великими очима… Ми часто вирушали в походи у гори і я звернула увагу, що він завжди намагався допомагати дівчаткам. Дивишся, ніби йде зі своїм рюкзаком, потім глянеш – уже несе і свій рюкзак, і дівчинки».
«Антон часто розповідав нам про свого батька, пишався тим, що його тато – льотчик. Тоді Антон ще вагався: чи йти йому за батьком, чи пов'язати своє майбутнє з комп'ютером, бо це йому також добре вдавалося», – згадує друг юності Олександр Коваль.
З Антоном вони познайомилися, коли їм було по 14 років. Поруч із вулицею, на якій мешкали хлопці, був аеродром, де вони проводили багато часу. «Антон цікавився усім, що було пов'язане з літаками: бував на тренувальних базах, розглядав літаки зблизька, вивчав комплектацію», – додає Олександр.
Мати мрію сина не надто підтримувала, тож завершивши 2008 року навчання у ліцеї, юнак вступив до Івано-Франківського національного університету нафти і газу, але після двох років навчання покинув його: мрія стати військовим льотчиком не відпустила…
«Я бачилася з ним, коли він ще був студентом. Антон тоді сказав: «Я піду з університету, це – не моє. Хочу бути льотчиком. Перше у мене відчуття, як у вчителя, – це жах. Два роки поклав на навчання – і залишає. Кажу йому: «Закінчи університет, отримай бакалавра і вступай вже собі по долі, куди хочеш. А він мені: «Ви мене не розумієте, моя мрія – літати»», – згадує Оксана Богданівна.
2010 року Антон Листопад підписав контракт із ЗСУ, службу проходив на Полтавщині. Через три роки він подав документи до Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба. Перед вступом довелося пройти дві операції на носоглотці, щоб пройти медкомісію.
«Він дуже любив розповідати про літаки та польоти. Коли я його щось про це питав, то все – можна було годину сидіти й слухати. Я мало що розумів. Але йому було приємно говорити, а мені – приємно слухати, що він це все знає», – розповідає Олександр Коваль.
Університет Антон закінчив у 2018 році зі званням військовий льотчик 2-го класу, старший лейтенант. Він збирався продовжити навчання в Англії, для цього склав міжнародний іспит з англійської мови, отримав сертифікат. Але він був потрібен в Україні й відклав свою мрію. Того ж року почав службу у 204-й Севастопольській бригаді тактичної авіації, був учасником АТО/ООС на сході країни.
Він виконував польоти в складних умовах протидії ППО і винищувальної авіації ворога, виконував бойові завдання із прикриття колон українських військ. Побратими пригадують, як Антон завжди допомагав та радив по службі як більш досвідчений воїн. Був взірцем для молодих офіцерів, мав лідерські навички.
У 2019 році Антон Листопад був визнаний кращим льотчиком Повітряних сил Збройних сил України. А у 2021 році капітан Листопад очолював авіаційну ланку, яка пролітала над Хрещатиком під час параду до 30-ї річниці Незалежності України у Києві.
«Він уже став військовим пілотом найвищого класу. Мільйони українців із захопленням і гордістю спостерігали проліт над Хрещатиком авіації. Ведучим був саме наш Антон», – поділилися у Фейсбуці співробітники Фізико-технічного ліцею Івано-Франківська.
…З початком широкомасштабного російського вторгнення у 2022 році капітан Антон Листопад брав участь в обороні України від окупантів. У перші години війни він зумів вивести з-під ворожих обстрілів свій МіГ-29.
В одному з повітряних боїв його літак було підбито, з ладу вийшов двигун. Проте український пілот зумів його посадити, і винищувач зберіг, і жодної шкоди спорудам не завдав. Його друзі-льотчики кажуть, що посадити військовий літак на одному двигуні завдання дуже складне. Але Антон був чудовим фахівцем.
За проявлену мужність, відвагу та професіоналізм Президент України удостоїв його ордена «За мужність» ІІІ ступеня.
30-річний пілот Антон Листопад загинув 7 серпня 2022 року.
«Мені зателефонували з частини хлопці, з якими я служу, і сказали, що загинув Антон, але це – неточно. Я не повірив, не хотів у це вірити. Не вірив до останнього. Пам'ятаю, я думав, що так не буває. І все. Тоді вже все якось змінилося. Він – герой. Мені його не вистачає», – пригадує друг Олександр.
Поховали майора Листопада в селі Чукалівці Івано-Франківської області. У нього залишилися батьки й дружина.
Вічна пам’ять і шана Герою!
Фото: Суспільне, Фб Антон Листопад та з відкритих джерел
Новини з передової