Щедрівки та образи маланкарів: держархів підготував виставку, присвячену різдвяно-новорічним звичаям Буковини

Про це йдеться на сайті Державного архіву Чернівецької області.

«Наша Буковина славиться різноманітними святковими традиціями зимового циклу. Вони переходять з покоління у покоління. У сиву давнину буковинці зустрічали Новий рік навесні. Саме тому у багатьох відомих щедрівках цього вечора прилітає ластівочка. Згодом, після хрещення Київської Русі у споконвічні традиції почали вплітатись біблійні мотиви», – йдеться у повідомленні. 

Фото з виставки

Початком новорічних свят вважався День Святого Миколая, а найбільшим зимовим святом – Різдво. На Святвечір готували 12 пісних страв, головною з них була пшениця (кутя), яку підсолоджували медом, додавали горіхи та перетертий мак. До столу також подавали голубці, пампушки з часником, гриби, рибу, рибну юшку, бурячок, боби, горох або квасолі, вареники з маком або іншою начинкою (з вишнями, черешнями, сливами, картоплею, капустою), узвар тощо.

По-різному в області відзначали Маланку. Деякі громади святкують її в ніч з 31 грудня на 1 січня, інші – у ніч на 14 січня. Головними персонажами є дівчина Маланка, ведмеді, діди, коні. У деяких громадах збереглося обрядове купання.

Фото з виставки

Зимовий цикл свят завершувався на Водохрещенні, під час якого відбувалося освячення води осель та сільські обходи для освячення осель.

Західна Україна

Інформує: Shpalta.media