Міжнародний день інтервенційної кардіології

Серцево-судинні захворювання є основною причиною смертності в усьому світі, лише у 2019 році від них померло 17,9 мільйона людей, що становить 32% усіх смертей у світі. Більшість смертей від серцево-судинних захворювань є наслідком інфарктів та інсультів, яким часто можна було б запобігти за умови раннього виявлення та лікування. Інтервенційна кардіологія, галузь кардіології, яка займається лікуванням за допомогою катетерів, набула важливого значення в лікуванні та профілактиці важких серцевих захворювань, особливо за допомогою малоінвазивних процедур.

Такі процедури, як аортокоронарне шунтування, балонна ангіопластика, ремонт і заміна клапанів і навіть трансплантація серця мають вирішальне значення для зменшення глобального тягаря серцево-судинних захворювань. Інтервенційна кардіологія врятувала незліченну кількість життів, пропонуючи ефективні методи лікування, які відновлюють кровопостачання серця, покращують якість життя пацієнтів і значно подовжують тривалість життя.

Сфера інтервенційної кардіології зробила великий стрибок вперед 16 вересня 1977 року, коли доктор Андреас Грюнціг провів першу коронарну ангіопластику, зробивши революцію в лікуванні серцевих захворювань. Ця знакова подія заклала фундамент сучасної інтервенційної кардіології, і з того часу ангіопластика стала найпоширенішою процедурою для лікування серцевих нападів, яка врятувала мільйони життів у всьому світі.

Щоб відзначити цей трансформаційний прогрес, Організація Об’єднаних Націй проголосила 16 вересня Міжнародним днем інтервенційної кардіології. Цей день не лише про визнання прогресу, досягнутого в цій галузі, але й сприяє підвищенню обізнаності про здоров’я серцево-судинної системи, профілактику та доступ до життєво необхідних методів лікування. Він закликає до глобальних дій, спрямованих на подолання зростаючого тягаря серцево-судинних захворювань і сприяння розширенню доступу до інтервенційної допомоги.

Серцево-судинні захворювання разом з іншими неінфекційними захворюваннями є причиною майже 70% смертей у світі. Зростання неінфекційних захворювань має глибокі соціальні та економічні наслідки, особливо в країнах з низьким і середнім рівнем доходу, на які припадає понад три чверті смертей від серцево-судинних захворювань. Такі фактори ризику, як:

• вживання тютюну,
• нездорове харчування,
• недостатня фізична активність
• та зловживання алкоголем,

сприяють зростанню поширеності серцево-судинних захворювань у всьому світі.

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) наголошує на важливості включення профілактики серцево-судинних захворювань в універсальні пакети медичних послуг. Хоча багато країн досягли значних успіхів у забезпеченні доступу до медичної допомоги, все ще існує потреба в подальших інвестиціях і переорієнтації систем охорони здоров’я на ефективне управління сурцесо-судинними захворюваннями.

Новини Сокирянщини – Північно-Бессарабський край в Україні