На Буковині лісівники створюють запаси кормів для підгодівлі диких тварин взимку

Основні запаси лісівники створюють у влітку. Нині заготовляють сіно та висушують кормові віників із молодих пагонів липи, осики, дуба чи кропиви. Пізніше збиратимуть врожай ячменю та кукурудзи. Також єгерські служби оглядають підгодівельні майданчики та за потреби їх ремонтують.

За останні два роки у лісових масивах філій Подільського лісового офісу значно побільшало диких звірів, як копитних, так і хутряних. Перш за все, на це вплинула заборона полювання.

«Люди менше відвідують ліс. На Буковині це також пов’язано з обмеженим перебуванням у прикордонній зоні. Тож фактор неспокою тварин мінімізований. Козулі, кабани, олені, зубри, поводять себе значно вільніше. Якщо раніше тварини були сконцентровані у глибині лісу, то зараз окремі особини часто можна побачити на дорогах чи на окраїнах лісових масивів», — розповів державний районний мисливствознавець філії «Чернівецьке лісове господарство» Руслан Рудий.

Кожна лісова філія самостійно визначає потребу у кормах відповідно до результатів обліку тварин. У мисливському господарстві «Зубровиця», що на Буковині уже заготовили 15 тонн сіна, ще 5 тонн – у планах. На кормових полях підростає овес та кукурудза. Пізніше єгері почнуть збирати віники із пагонів топінамбуру, яких потрібно щонайменше 5 тисяч штук. А коренеплоди спеціально залишать у землі – їх потім відкопають кабани.

«Окрім заготівлі уже звичних кормів, по периметру наших угідь ми висадили яблуні пізніх сортів. Це як десерт для звірів. Фрукти тримаються на деревах аж до перших морозів, а коли обпадають, то стають смачною поживою для тварин», — зазначив єгер мисливського господарства «Зубровиця» Василь Герман.

Важливо, що підгодівля звірів стримує їх від можливих міграційних процесів. При цьому, вберігши тварин від виснажливого пошуку їжі, можна вплинути на процес приросту популяцій. Адже тільки здоровий звір може дати здорове молоде потомство.

Західна Україна

Інформує: Shpalta.media